1А про що ви писали менi, то добре чоловiковi не торкатися жiнки.
2Але ж, щоб уникнути блудодiяння, кожний нехай має свою жiнку, i кожна жiнка нехай має свого чоловiка.
3Hехай чоловiк вiддає своїй жiнцi належну любов; так само i жiнка своєму чоловiковi.
4Жiнка не володiє своїм тiлом, а чоловiк; також i чоловiк не володiє своїм тiлом, а жiнка.
5Hе ухиляйтеся один вiд одного, хiба за згодою, до часу, щоб перебувати в постi та молитвi, i знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою.
6А втiм, це кажу вам як дозвiл, а не як повелiння.
7Бо бажаю, щоб усi люди були як i я; але кожен має вiд Бога своє дарування, один таке, iнший — iнше.
8Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я.
9Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, нiж розпалюватися.
10А одруженим заповiдаю не я, а Господь: жiнцi з чоловiком не розлучатися, —
11якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловiком своїм, — i чоловiковi не залишати своєї жiнки.
12Iншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жiнку невiруючу, i вона згодна жити з ним, то вiн не повинен залишати її;
13i жiнка, яка має чоловiка невiруючого, i вiн згодний жити з нею, не повинна залишати його.
14Бо невiруючий чоловiк освячується жiнкою вiруючою, невiруюча жiнка освячується вiруючим чоловiком. Iнакше дiти вашi були б нечистими, а тепер святi.
15Якщо ж невiруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь.
16Звiдки ти знаєш, жiнко, чи не спасеш чоловiка? Або ти, чоловiче, звiдки знаєш, чи не спасеш жiнки?
17Тiльки кожен роби так, як визначив йому Бог; i кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всiх церквах.
18Чи покликаний хто обрiзаним, не ховайся; чи покликаний хто необрiзаним, не обрiзуйся.
19Обрiзання нiщо, i необрiзання нiщо, а все в дотриманнi заповiдей Божих.
20Кожний залишайся в тому званнi, в якому був покликаний.
21Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо i можеш стати вiльним, то скористайся кращим.
22Бо раб, покликаний у Господi, є вiльний у Господi; так само i покликаний вiльним є рабом Христовим.
23Ви купленi дорогою цiною: не ставайте ж рабами людей.
24У якому станi хто був покликаний, браття, у тому кожен i залишайся перед Богом.
25Щодо дiвоцтва я не маю повелiння Господнього; а даю пораду як той, хто одержав вiд Господа милiсть бути вiрним Йому;
26отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людинi залишатися так.
27Чи з’єднався ти з жiнкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жiнки? Hе шукай жiнки.
28А втiм, якщо i оженишся, не згрiшиш; i якщо дiвчина вийде замiж, не згрiшить. Але такi матимуть муку тілесну; а менi вас шкода.
29Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, тi, що мають жiнок, нехай будуть так, нiби не мають їх;
30хто плаче, наче не плаче; хто радiє, наче не радiє; i хто купує, наче не набуває;
31i хто користується свiтом цим, наче не користується; бо минає образ свiту цього.
32А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi;
33а одружений турбується про мирське, як догодити жiнцi. Рiзниця є мiж заміжньою i дiвицею:
34незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господевi, щоб бути святою i тiлом i духом; а замiжня пiклується про мирське, як догодити чоловiковi.
35Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господевi.
36Коли ж хто вважає непристойним для своєї дiвчини, щоб вона, досягнувши зрiлого вiку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрiшить; нехай такi виходять замiж.
37А хто непохитно твердий у серцi своїм i не має необхідности, а має владу над своєю волею i розсудив у серцi своїм зберегти дiвчину свою, той добре робить.
38Тому той, хто видає замiж свою дiвчину, добре робить; а хто не видає, робить краще.
39Жiнка зв’язана законом, доки живий її чоловiк; якщо ж помер її чоловiк, вона вiльна вийти замiж за кого хоче, тiльки в Господi.
40Але вона блаженнiша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що i я маю Духа Божого.