1 Chronicles 13— 2004

¹І радився Давид з тисячона­чальниками, сотниками і з усіма вождями,

²і сказав [Давид] усьому зібранню ізраїльтян: якщо угодно вам, і якщо на те буде воля Господа Бога нашого, пошлемо всюди до інших братів наших, по всій землі Ізраїльській, і разом з ними до священиків і левитів, у міста і селища їхні, щоб вони зібралися до нас;

³і перенесемо до себе ковчег Бога нашого, тому що у дні Саула ми не зверталися до нього.

⁴І сказало все зібрання: «нехай буде так», тому що ця справа всьому народові здавалася справедливою.

⁵Так зі­б­рав Давид усіх ізраїльтян, від Шихора єгипетського до входу в Емаф, щоб перенести ковчег Божий з Кири­аф-Іарима.

⁶І пішов Давид і весь Ізраїль у Кириаф-Іарим, що в Юдеї, щоб перенести звідти ковчег Бога, Гос­­пода, Який сидить на херувимах, на якому називається ім’я Його.

⁷І по­везли ковчег Божий на новій колісниці з дому Авинадава; й Оза й Ахия вели колісницю.

⁸Давид же і всі ізраїльтяни грали перед Богом з усієї сили, зі співом, на цитрах і псалтирях, і тимпанах, і кимвалах і трубах.

⁹Коли дійшли до току Хидона, Оза простяг руку свою, щоб притримати ковчег, тому що воли нахилили його.

¹⁰Але Господь розгнівався на Озу, й уразив його за те, що він простяг руку свою до ковчега; і він помер одразу перед лицем Божим.

¹¹І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. І назвав те місце поразкою Ози; так називається воно і до цього дня.

¹²І злякався Давид Бога в день той, і сказав: як я внесу до себе ковчег Божий?

¹³І не повіз Давид ковчег до себе, у місто Давидове, а повернув його до дому Аведдара гефянина.

¹⁴І залишався ковчег Божий у Аведдара, у домі його, три місяці, і благословив Господь дім Аведдара й усе, що в нього.