1І ці також прийшли до Давида в Секелаг, коли він ще ховався від Саула, сина Кисового, і були серед хоробрих, які допомагали в битві.
2Озброєні луком, вони правою і лівою рукою кидали камені, і стріляли стрілами з лука, — з братів Саула, від Веніаміна;
3головний Ахиєзер, за ним Іоас, сини Шемаї, з Гиви; Ієзиел і Фелет, сини Азмавефа; Бераха та Ієгу з Анафофа;
4Ішмаія гаваонитянин, хоробрий з тридцяти і начальник над тридцятьма; Єремія, Іахазиїл, Іоханан та Іозавад з Гедери.
5Елузай, Ієримоф, Веалія, Шемарія, Сафатія харифиянин;
6Елкана, Ішшияху, Азариїл, Іоезер та Іошавам, кореяни;
7й Іоела і Зевадія, сини Ієрохама, з Гедора.
8І з гадитян перейшли до Давида в укріплення, у пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові — обличчя їхні, і вони швидкі, як сарни в горах.
9Головний Езер, другий Овадія, третій Елиав,
10четвертий Мишманна, п’ятий Єремія,
11шостий Афай, сьомий Елиел,
12восьмий Іоханан, дев’ятий Елзавад,
13десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
14Вони із синів Гадових були главами у війську: менший над сотнею, і більший над тисячею.
15Вони і перейшли Йордан у перший місяць, коли він виступає з берегів своїх, і розігнали всіх, хто жив у долинах на схід і захід.
16Прийшли також і з синів Веніамінових та Іудиних в укріплення до Давида.
17Давид вийшов назустріч їм і сказав їм: якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде в мене з вами одне серце; а якщо для того, щоб підступно зрадити мене ворогам моїм, тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить.
18І охопив дух Амасая, главу тридцяти, і сказав він: мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Ієссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; тому що допомагає тобі Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська.
19І з коліна Манассіїного перейшли деякі до Давида, коли він ішов з филистимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, тому що проводирі филистимські, порадившись, відіслали його, говорячи: на нашу голову він перейде до господаря свого Саула.
20Коли він повертався в Секелаг, тоді перейшли до нього з манассіян: Аднах, Іозавад, Ієдиаел, Михаїл, Іозавад, Елигу і Цилльфай, тисячоначальники у манассіян.
21І вони допомагали Давиду проти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були начальниками у війську.
22Так з кожним днем приходили до Давида на допомогу до того, що його ополчення стало великим, як ополчення Боже.
23Ось число головних у війську, що прийшли до Давида у Хеврон, щоб передати йому царство Саулове, за словом Господнім:
24синів Іудиних, які носять щит і спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни;
25із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч сто;
26із синів Левіїних чотири тисячі шістсот;
27й Іоддай, князь від племені Аарона, і з ним три тисячі сімсот;
28і Садок, мужній юнак, і рід його, двадцять два начальники;
29із синів Веніамінових, братів Саулових, три тисячі, — але ще багато хто з них тримався дому Саулового;
30із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот людей мужніх, людей вельможних у родах своїх;
31з половини коліна Манассіїного вісімнадцять тисяч, які викликані поіменно, щоб піти поставити царем Давида;
32із синів Іссахарових прийшли люди розумні, які знали, що́ коли належало робити Ізраїлю, — їх було двісті головних, і всі брати їхні трималися слова їх;
33з коліна Завулонового готових до битви, озброєних усякою військовою зброєю, п’ятдесят тисяч, у строю, одностайних;
34з коліна Неффалимового тисяча вождів і з ними тридцять сім тисяч із щитами і списами;
35з коліна Данового готових до війни двадцять вісім тисяч шістсот;
36від Асира воїнів, готових до битви, сорок тисяч;
37з-за Йордану, від коліна Рувимового, Гадового і половини коліна Манассіїного, сто двадцять тисяч, з усякою військовою зброєю.
38Усі ці воїни, у строю, від щирого серця прийшли у Хеврон поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі інші ізраїльтяни були одностайні, щоб поставити царем Давида.
39І пробули там у Давида три дні, їли і пили, тому що брати їхні все приготували для них;
40та й близькі до них, навіть до коліна Іссахарового, Завулонового і Неффалимового, привозили всю поживу на ослах, і верблюдах, і мулах, і волах: борошно, смокви, й ізюм, і вино, і єлей, і великої і дрібної худоби безліч, оскільки радість була для Ізраїля.