5Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.
6Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю, — справжні ізраїльтяни.
7І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої».
8Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими.
9І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син».
10Більше того, Ревекка також завагітніла. І були в неї сини від одного чоловіка, нашого праотця Ісаака.
13Як сказано у Святому Писанні: «Я полюбив Якова, та зненавидів Ісава».
14І що ж ми тепер скажемо? Чи буває Бог несправедливим? Звісно, ні!
15Бо сказав Він Мойсею: «Я помилую того, кого Сам вирішу помилувати, і зглянусь над тим, над ким Сам вирішу зглянутись».
16Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.
17У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові».
18Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.
19І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»
20Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?»
21Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик?
22А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення.
23Він терпів їх, щоб показати багатство слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати славу Його.
24Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим?
25Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії: «Тих, хто не був Моїм народом, Я назву Своїм народом. Жінку, яку не любили, Я назву коханою».
26А також: «На тому ж місці, де Бог сказав їм: „Ви — не Мій народ”, там їх назвуть дітьми живого Бога».
29І ще Ісая провістив: «Якби Господь Всемогутній не залишив для нас нащадків, ми б стали як Содом і Ґоморра».
30Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її — ту праведність, що є наслідком віри.
31А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону.
32Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання.
33Так сказано у Святому Писанні: «Поглянь, Я кладу в Сіоні камінь спотикання, який існує саме для спокуси, але той, хто вірить у Нього, не розчарується».