1Тоді побачив я інше велике й дивне знамення на небесах: сімох Ангелів, які мали сім останніх покарань, бо на них закінчувався гнів Божий.
2І побачив я щось схоже на скляне море, змішане з вогнем, й тих, хто одержав перемогу над звіром, над образом його і над числом, що відповідає імені його. Вони стояли біля скляного моря й тримали кіфари, які Бог дав їм.
3Вони співали пісню Мойсея, слуги Божого і пісню Ягняти: «Великі й прекрасні діла Твої, Господи Боже Всемогутній. Праведні та справедливі дороги Твої, Царю народів.
4Всі люди боятимуться Тебе, Господи, і прославлятимуть ім’я Твоє. Бо Ти — єдиний святий. Усі народи прийдуть і вклоняться Тобі, бо справедливі вироки Твої нам відкрилися».
5Після цього поглянув я і побачив як відкрився храм Небесний — намет Свідчення.
6І сім Ангелів, вбрані в чистий блискучий лляний одяг, поверх якого були золоті перев’язі, вийшли з храму. Вони мали сім покарань.
7Тоді одна з чотирьох живих істот подала семи Ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога, Який живе вічно.
8І наповнився храм димом Божої слави й могутності, та ніхто не міг зайти туди, доки не виповнилися сім кар, що були принесені сімома Ангелами.