Psalms 90
1 Молитва Мойсея, Божого чоловіка.
2 Володарю, на віки вічні був Ти нашим житлом!
3 Ще гори народитися не встигли, землі простори ще не сотворились, а ти вже Богом був. Ти завжди існував і жити вічно будеш, Боже!
4 Синам людським Ти народження й життя даєш, та згодом повертаєш в порох.
7 Коли Ти гніваєшся, нам кінець, Твій гнів лякає і вбиває!
8 Усі гріхи мої — перед Тобою, Ти бачиш, Боже, кожен гріх таємний.
9 Твій гнів нам може коштувати життя, яке, мов те зітхання, швидкоплинне.
10 Ми живемо принаймні сімдесят, а дужчі — то й вісімдесят років. Та й те життя наповнене стражданням і трудом, аж ось скінчилося, і ми вже відлітаєм.
11 Хто знає вповні силу Твого гніву, і люті повної Твого гніву,
12 що відміряє довжину життя? Навчи нас мудро дні свої прожити.
13 Коли ж Ти, Господи, повернешся до нас і слуг Своїх утішиш?
14 Своєю щирою любов’ю наповни кожен ранок, щоб нам блаженство й радість у житті пізнати.
15 Даруй нам стільки ж років щастя, як Ти завдав нам болю і турбот.
16 Дай Твоїм слугам і нащадкам їхнім побачити Твої діла величні.
17 Дай, Боже, нашого Володаря пізнати ласку. Підтримай і скеруй усе, що чиним ми, хай благом будуть всі плоди роботи нашій.