Psalms 73
1 Хвальний псалом Асафа. Бог добрий до Ізраїля насправді, до всіх, у кого чисте серце.
2 Я ж, навпаки, спіткнувся майже і майже на слизьку путь гріха ступив.
3 Побачивши везіння нечестивих, позаздрив я талану гордовитих.
4 У тих людей нічого не болить, тіла у них вгодовані й могутні.
5 У них немає клопотів звичайних, ніщо їм не пече, як іншим.
6 Немов коштовності довкола шиї їхня пиха.
7 Вже й очі повилазили від сала, і дурість переповнює серця.
8 Вони збиткуються з людей, підступні задуми снують, й замишляють завдати шкоди іншим.
9 Уявляють вони себе богами, й гадають, що царі вони на цій землі.
10 А Божі люди горнуться до них, виконують усе, що ті їм кажуть.
11 І кажуть: «Як те знає Бог? Чи відає про те Всевишній?»
12 Поглянь, які вони лихі, але багатство множать без упину.
13 Тоді навіщо мені серце очищати, пощо мені тримати руки в чистоті?
14 Чому я змушений весь час страждати, за що я страждаю щоранку?
15 Однак якби я виголосив ці думки, то я б напевне зрадив Твій народ.
16 Хоч як я намагався все збагнути, але непросто розуміння досягнути,
17 аж поки я у храм Твій не ввійшов, і лиш тоді почав я розуміти.
18 Ти їх загнав на слизьке, Ти змусив їх упасти і розбитися.
19 Кінець захопить їх зненацька, обсядуть біди, й пропадуть вони.
20 Вони мов сни, які насняться, а як прокинешся, то знехтуєш ти їх.
23 Я назавжди залишився з Тобою, за руку Ти мене тримаєш.
24 Ведеш мене в житті, порадою вітаєш, а потім і до слави приведеш.
25 Хто ще для мене є на небі? Хто ще мені потрібен на землі?
26 Можливо, заслабнуть плоть моя і дух, та Бог — то скеля мого серця, то моя доля навіки.
27 Хто Бога кине, той піде у забуття, Ти вигубиш усіх зрадливих.
28 А я лишився з Богом! Як це добре! Для мене Господь Бог — притулок, де сповіщатиму усім я про діла Твої.