Psalms 7
1 Жалібна пісня Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.
2 Господи, мій Боже, на Тебе покладаюсь я. Від переслідувачів захисти мене, врятуй мене.
3 Щоб беззахисного мене, вони не розтерзали, наче леви! Мене ж бо більш ніхто не захистить.
4 О Господи, мій Боже, якщо я чинив зле, якщо знялися мої руки на недобре,
5 якщо я лихо заподіяв другу чи безпричинно я на ворога напав, його ж добро у нього відібравши,
6 тоді хай ворог переслідує мене, хай мене зловить і на землю кине, і хай мене в могилу зажене.
7 Встань, Господи, яви Свій гнів! Повстань на ворогів! Верши Свій правий суд, якого й від людей чекаєш.
8 Нехай згуртуються довкруж Тебе народи, суддею станеш їм.
9 Править народами Господь. О Господи, суди мене, мої достоїнства й чесноти Ти доведи.
10 Край поклади Ти злу, що чинять лихі люди, а праведних зміцни. Бог добросердий, вивіряє Він всі наші помисли й бажання.
11 Бог — мій щит, спасіння людям доброчесним.
12 Бог — праведний суддя. Він судить безупинно.
13 А хто не кається і не повернеться до Бога, на того Він спрямує меч Свій. І лук натягне свій, щоб був напоготові.
14 Бог підготує смертоносну зброю на нечестивця, навіть стріли вогняні.
15 Поглянь, зло корчиться, мов породілля, в болях, запліднившись бідою, породжує олжу.
16 Людина іншому викопати може яму, але сама ж таки у неї і впаде.
17 Вона потрапить до своєї ж пастки, і зло задумане на власну голову впаде.
18 Я славлю Господа за доброту Його, в честь Господа Всевишнього псалми співаю.