1Жалібна пісня Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.
2Господи, мій Боже, на Тебе покладаюсь я. Від переслідувачів захисти мене, врятуй мене.
3Щоб беззахисного мене, вони не розтерзали, наче леви! Мене ж бо більш ніхто не захистить.
4О Господи, мій Боже, якщо я чинив зле, якщо знялися мої руки на недобре,
5якщо я лихо заподіяв другу чи безпричинно я на ворога напав, його ж добро у нього відібравши,
6тоді хай ворог переслідує мене, хай мене зловить і на землю кине, і хай мене в могилу зажене.
7Встань, Господи, яви Свій гнів! Повстань на ворогів! Верши Свій правий суд, якого й від людей чекаєш.
8Нехай згуртуються довкруж Тебе народи, суддею станеш їм.
9Править народами Господь. О Господи, суди мене, мої достоїнства й чесноти Ти доведи.
10Край поклади Ти злу, що чинять лихі люди, а праведних зміцни. Бог добросердий, вивіряє Він всі наші помисли й бажання.
11Бог — мій щит, спасіння людям доброчесним.
12Бог — праведний суддя. Він судить безупинно.
13А хто не кається і не повернеться до Бога, на того Він спрямує меч Свій. І лук натягне свій, щоб був напоготові.
14Бог підготує смертоносну зброю на нечестивця, навіть стріли вогняні.
15Поглянь, зло корчиться, мов породілля, в болях, запліднившись бідою, породжує олжу.
16Людина іншому викопати може яму, але сама ж таки у неї і впаде.
17Вона потрапить до своєї ж пастки, і зло задумане на власну голову впаде.
18Я славлю Господа за доброту Його, в честь Господа Всевишнього псалми співаю.