Psalms 60
1 Для диригента. На мелодію: «Лілія Угоди». Міктам Давида. Повчання, написане,
2 коли він воював із Арамом Нагараїмом і Арамом Зобою, і коли Йоав повернувся й переміг дванадцять тисяч ідумейських воїнів у Соляній долині.
3 О Боже, прогнівився Ти на нас, Ти відштовхнув нас і понищив. Тож поверни нас до життя.
4 Ти землю потрясав, поки не розкололась, зціли, будь-ласка, рани їй, бо рушиться ущент.
5 Чимало лиха ти послав своєму люду. Як той бідака у хмільнім угарі, під тягарем всіх бід ми падаємо з ніг, на ноги ледь зіп’явшись.
6 Ти дав усім, хто вірує у Тебе, прапор, щоб їх застерегти про ворогів.
7 Щоб ті, кого Ти любиш, утекли, почуй мене і розведи біду, правицею могутньою змахнувши!
8 Бог подарував мені таку обітницю у храмі: «З радістю Я в борні здобуду перемогу й віддам цю землю народу Своєму: Я віддам їм Сихем й долину Суккот».
9 Належатиме Мені і Ґілеад, і землі Манассії й Ефраїма. Шоломом мені буде Ефраїм, Юдея царським скіпетром послужить.
10 Моав — той стане мискою, щоб ноги мить, в Едомі я роззуюсь, скину черевики, проголошу свою звитягу над филистимлянами.
13 Допоможи здобути перемогу, Боже! Простому смертному не врятувати нас.
14 Звитягу дасть лиш Божа допомога, лиш Бог потопче наших ворогів.