1Маскіль Давида. Благословенний той, чий злочин вже простили, чиї гріхи вже відпущені,
2кого не звинувачує Господь в провинах і хто в душі облуду не плекав.
3Оскільки ж я не каявся в гріхах, то міць свою втрачав невпинно, хоча молитви і повторював щодня.
4І день, і ніч зробив Ти тягарем для мене. І сили в’янули, як цвіт в спекотний день.
5Тож я рішив сповідати гріхи і не приховувати ніякої вини. І я сказав: «Зізнаюсь Господу в усьому». Й Ти, Господи, простив мої гріхи.
6І через те всі вірні мусять помолитись. Як будуть в змозі бачити Тебе, тоді не зможе їм зашкодити потоп великий.
7Ти — моя схованка, Ти витягнув мене з біди, Ти оточив мене піснями радісними порятунку.
8Сказав Господь: «Я научу тебе, осяю Я життя твого дорогу, Я за тобою буду пильнувати, У всьому буду радити тобі.
9Не будь дурний, немов той кінь чи мул, що звикли до віжок, й не можуть підійти до Тебе ».
10Злі люди мають клопотів багато, але Господня милість вірних береже.
11Тож будьте в Господі щасливі, всі люди добрі й чесні!