1Міктам Давида. Боже, опікуйся мною, в Тобі я шукаю розради!
2Кажу я Господу: «Ти — мій Володар. Благословення все моє — від Тебе!»
3І послідовникам, всім праведним Твоїм, кого Ти любиш (я кажу): «Вшановую шляхетність їхню й велич!»
4А хто богів шукає інших, зазнає той тяжких страждань. Мені не по дорозі з ними, і я не буду проливати за них жертовну кров! І ймення їхні з уст моїх не злинуть!
5Господь — це спадщина моя, мого життя це чаша. Моє майбутнє у Твоїх руках.
6Мені щасливий випав жереб, о так, чудесну частку я здобув.
7Благословляю Господа. Дає мені поради Він і навіть уночі керують мною почуття оті.
8Господь завжди переді мною. Коли зі мною Він, завжди я у безпеці.
9Тому щасливий я, втішається душа, я житиму в безпеці.
10Чому? Тому що не залишиш Ти мене в могилі, не даси зотліть Твоєму вірному учневі.
11Навчи мене життя прожити! З Тобою поряд бути — для мене це велика насолода! А при Твоїй правиці іти — то вже для мене щастя навіки!