1Псалом Давида. Благословімо Господа, мою Скелю, Який навчає мої руки готуватися до бою, Який готує пальці до борні.
2Господь — моя щира любов і фортеця, мій прихисток в горах, мій щит. У Ньому я шукаю порятунку, він мій народ віддав під мою владу.
3Чому Тобі, о Господи, не байдуже, що діється з людиною? Чому ти навіть помічаєш цих людей?
4Людина, мов туман, який зникає вранці, життя її, мов швидкоплинна тінь.
5О Господи, розверзни небеса й спустися, торкнися гір, щоб вибухнули димом.
6Розкидай ворогів моїх і блискавкою вдар, вражай їх вогненними стрілами Своїми, посій сум’яття у ворожім війську.
7О Господи, зійди з небес, щоби мене спасти! Врятуй, щоб в повені не захлинувся, оборони мене від цих чужинців,
8чиї уста невтомно брешуть, а руки не сахаються бридких діянь.
9О Боже, заспіваю я Тобі нових пісень під звуки арфи. Десятиструнну арфу на нові пісні я налаштую.
10Рятуєш Ти царів, Свого слугу спасаєш, Давида Ти від кривдників меча борониш.
11Тож порятуй мене від чужаків, чиї уста невтомно брешуть, а руки не сахаються бридких діянь.
12Зроби це, щоб наші діти виростали, як доглянуті деревця, щоб наші дочки виглядали, як колони храму, що підтримують його з боків.
13Хай кожен закуток в коморах наших добірного буде повен збіжжя, а на ланах зростає незліченні тисячі ягничок.
14Хай добра зброя в наших воїнів буде, мури довкола міста щоб не мали ні шпаринки, і щоб ніхто не вирушав у бій, щоб стогону поранених на вулицях не чутно було.
15Благословен народ, який живе в таких умовах! Щаслива доля тих людей, чий Бог — Господь!