1Маскіль Давида, коли він був у печері. Молитва.
2Я кличу Господа! Благаю Господа мені послати ласку.
3Я Йому душу виливаю, розповідаю про усі мої печалі.
4Коли занепадає дух мій, Ти знаєш, що мені робити. Однак, хоча б куди я йшов, чатують вороги на мене.
5Поглянь! Немає поруч мене друга, немає місця, де б відчув себе в безпеці я, ніхто не переймається: чи я живу, чи вмер.
6О Господи, Тебе я кликав, казав, що Ти — моє спасіння, бо Ти для мене — все, що маю в світі.
7Прислухайсь до молитв моїх, адже я немічний, безсилий. Врятуй мене від тих, хто по п’ятах іде, вони ж бо дужі.
8Дай вирватись душі з цієї пастки, де страждає, аби я міг вславлять Твоє ім’я. Тоді довкруги зберуться добрі люди, бо власноруч подбав про мене Ти.