1Над вавилонськими річками ми сиділи й сльозами обливались, згадуючи наш Сіон.
2На вербах понад річкою повісили ми арфи.
3Загарбники нам наказали тут читати вірші, примусили співати величальних. Вони звеліли нам: «Співайте нам пісень сіонських!»
4Як можем ми на чужині співати пісні Господні?
5Якщо забуду про Єрусалим, нехай правиця зовсім втратить вміння гри на арфі! Нехай до піднебіння мій язик прилипне, якщо забуду я Єрусалим,
6якщо я не згадаю як найбільшу радість мій Єрусалим!
7Нехай Господь запам’ятає, що зробили едомійці в той день, коли упав Єрусалим. Вони кричали: «Знищіть його вщент, щоб не лишилось каменя на камені!»
8Тебе, о Вавилоне, теж занапастять і пограбують! Благословляю ворогів, які тобі відплатять, з тобою вчинять так, як ти вчинив із нами.
9Благословляю ворогів твоїх, які дітей хапатимуть невинних й забиватимуть об скелю!