Psalms 132
1 Пісня прочан. О Господи, згадай Давида і всі його страждання!
2 Він присягнувся Господу, дав клятву Усемогутньому Володарю Ізраїлю.
3 Він сказав: «Не зайду до свого дому й спочити на ліжко не ляжу,
4 повік не стулю, не дам задрімати очам,
5 аж доки я оселю Господу не відшукаю, де Всемогутній Якова житло Собі візьме».
6 Про той намет в Ефраті ми почули, Святий ковчег знайшли в полях лісистих Киріат-Єаримських.
7 Зайдемо у Його святу оселю, вклонімося підніжку Його ніг.
8 Встань, Господи, й піди з ковчегом у нову оселю.
9 Нехай священики Твої вдягнуться у освячене вбрання, нехай на радощах підуть у танок Твої вірні!
10 В ім’я слуги Твого Давида не відвертайся від Свого царя-обранця.
11 Господь Давиду присягнувся, і Він ніколи не введе в оману: «Я посаджу твоїх нащадків на твоїм престолі,
12 якщо за Заповітом йтимуть твої діти і будуть слухати Мої повчання — усе, чого тебе навчив Я. Тоді нащадки їхні посідатимуть престол віднині і довіку.
13 Бог обрав Сіон, і саме тут Він хоче мати Свій дім.
14 Тут житиму Я відтепер і навіки, тому що вподобав Собі це місце.
15 Сіон благословлю Я щедрим збіжжям, Я бідним обіцяю дати хліб.
16 Священиків Я одягну в спасіння шати, а праведні Сіона підуть в радісний танок.
17 Я піднесу Давидів ріг, прославлю Я Свого царя-обранця.
18 Ганьбою вкрию недругів його, його ж корона осяйною буде».