1Пісня прочан. О Господи, згадай Давида і всі його страждання!
2Він присягнувся Господу, дав клятву Усемогутньому Володарю Ізраїлю.
3Він сказав: «Не зайду до свого дому й спочити на ліжко не ляжу,
4повік не стулю, не дам задрімати очам,
5аж доки я оселю Господу не відшукаю, де Всемогутній Якова житло Собі візьме».
6Про той намет в Ефраті ми почули, Святий ковчег знайшли в полях лісистих Киріат-Єаримських.
7Зайдемо у Його святу оселю, вклонімося підніжку Його ніг.
8Встань, Господи, й піди з ковчегом у нову оселю.
9Нехай священики Твої вдягнуться у освячене вбрання, нехай на радощах підуть у танок Твої вірні!
10В ім’я слуги Твого Давида не відвертайся від Свого царя-обранця.
11Господь Давиду присягнувся, і Він ніколи не введе в оману: «Я посаджу твоїх нащадків на твоїм престолі,
12якщо за Заповітом йтимуть твої діти і будуть слухати Мої повчання — усе, чого тебе навчив Я. Тоді нащадки їхні посідатимуть престол віднині і довіку.
13Бог обрав Сіон, і саме тут Він хоче мати Свій дім.
14Тут житиму Я відтепер і навіки, тому що вподобав Собі це місце.
15Сіон благословлю Я щедрим збіжжям, Я бідним обіцяю дати хліб.
16Священиків Я одягну в спасіння шати, а праведні Сіона підуть в радісний танок.
17Я піднесу Давидів ріг, прославлю Я Свого царя-обранця.
18Ганьбою вкрию недругів його, його ж корона осяйною буде».