1Пісня прочан. Коли звалилося на мене горе, я Господа покликав, й допоміг Господь.
2О Господи, врятуй моє життя від уст брехливих, язиків нещирих!
3Ви брешете, людці зрадливі! Чого ви прагнете, що матимете з того?
4Розжарене вугілля й гострі стріли — ось все, що вам дістанеться за те.
5Ви брехуни, і жити з вами, як в Мешеху жити, як жити у наметах Кедара!
6Душа моя так довго томилась поміж тих, хто мир ненавидить.
7Коли я промовляю: «Мир», — із їхніх уст злітає лиш: «Війна».