Psalms 116
3 Мене оповили смертельні пута, ступив я на стежину горя й суму.
4 Тож я закликав Господа на поміч, благаю: «Господи, спаси мене!»
5 Господь — предобрий, справедливий, Він милосердний й співчутливий, наш Господь!
6 Господь піклується про простодушних; коли я був беззахисний, Він врятував мене.
7 Душе моя, спочинь, про тебе Бог подбає.
8 Адже Ти мою душу врятував від смерті, не дав пролитися сльозам, не дав спіткнутися ногам.
9 Я й далі Господу служитиму в краю живих.
10 Я вірив, навіть кажучи: «Ось смерть моя», — та був покараний жорстоко.
11 У гніві кинув я: «Весь рід людський — брехливий!»
12 Не маю змоги відплатити Богу, бо все, що нажив — все від Нього. То як же Господу відповідати мушу, карання терплячи численні?
13 Я келих порятунку підніму, коли до Господа звернусь по допомогу.
14 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
15 Смерть послідовника Свого Господь завжди цінує.
16 О Господи, я — вірний Твій слуга, Твій раб, я син слуги Твоєї. Це Ти звільнив мене від пут.
17 Ти, Господи, є тим, кому складу подяки жертви, Твоє ім’я повторюю у скрути час.
18 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
19 Вславляйте Господа в суді перед Господнім храмом, що зведений в середині Єрусалима! Славімо Господа!