1Коли Ізраїль, Якова родина, пішов з Єгипту, полишивши край чужинський.
2Юдея стала святим Божим місцем, Ізраїль став землею, де керує Бог.
3Як сталося таке, те море бачило, Йордану води зупинились й потекли назад.
4У танку закружляли гори, наче козенята дикі, брикались пагорби, немов малі ягнята.
5Що думало про все це Червоне море, коли Йордан спинився і назад побіг,
6коли у танку закружляли гори, наче козенята дикі, а пагорби, мов ті ягнята, веселились,
7і затрусилася земля перед володарем, Господом Богом Якова?
8То ж Він був тим, Хто скелю розколов, Хто джерело зробив зі скелі, озеро розливши.