1Мудрість збудувала собі дім, поставила його на семи стовпах.
2Вона приготувала м’ясо й розбавила вино, накрила на стіл.
3Вона послала своїх служниць до міста, щоб ті зійшли на найвище місце в місті й сповістили від її імені:
4«Приходьте до мене всі, хто має потребу в мудрості». А кому бракує розуму, вона каже:
5«Приходьте, почастуйтеся тим, що маю, випийте вина, яке я зробила.
6Залиште нерозумних і живіть! Зростайте на шляху мудрості».
7Хто повчає богохульника, дістає зневагу, а хто ганить кривдника, той страждає.
8Не повчай богохульника, бо він зненавидить тебе, дорікни мудрому, і він полюбить тебе.
9Поясни мудрому, і він набереться ще більше мудрості, повчи праведника, і він ще глибше пізнає.
10Мудрість бере свій початок зі страху Господнього, пізнання святості — це розум.
11Зі мною твої дні примножаться, роки життя твого додадуться.
12Якщо ти наберешся мудрості, це буде тобі на користь, якщо будеш надмірним, сам страждатимеш від цього.
13Глупота — то жінка невгамовна, нерозумна, вона не знає нічого.
14Вона сідає на порозі дому свого, всідається на найвищому місці міста
15і галасливо зачіпає перехожих, що поспішають у справах:
16«Приходьте до мене всі нерозумні». Невігласу вона каже таке:
17«Солодка крадена вода, а хліб, здобутий потай, — найсмачніший».
18І не здогадується він, що там гостюють лише мерці, її гостям місце в глибинах Шеолу.