1Не заздри недобрим, не прагни їхнього товариства.
2Бо вони замишляють насилля, їхні вуста торочать про лихо майбутнє.
3Дім будують мудрістю, а зміцнюють розумінням.
4Його кімнати заповнюють цінним і затишним начинням через пізнання.
5Мудрий більший за можновладного, а освічений більший за дужого,
6бо з доброю порадою можна почати війну, перемогу здобути, як багато радників маєш.
7Мудрість занадто складна для невігласа, біля брами міської він не розтулить уст.
8Інтриганом назвуть того, хто замишляє зло.
9Лихі наміри дурня — це гріх; люди гидують глузливими.
10Який же ти слабкий, якщо зігнешся в час випробувань!
11Врятуй тих, проти кого йде зговір, щоб убити; допоможи засудженому до страти.
12Бо якщо ти скажеш: «А я не знав про це!» — хіба не буде це відоме й Випробовувачу сердець? Хіба Той, Хто стежить за тобою, не знає цього? Хіба Він не відплатить кожному за ділами його?
13Їж мед, сину мій, він корисний, щільниковий мед солодкий.
14Знай також, що мудрість — то насолода для душі, якщо знайдеш її, матимеш добре майбутнє, не розвіються твої сподівання.
15Не чатуй, мов злодій, біля оселі праведника, не вдирайся в його дім.
16Праведник сім разів впаде і знову підведеться, а безбожника навіть одинока біда скосить.
17Не радій, коли твій недруг падає, коли він спіткнеться, не тіш своє серце,
18бо Господь помітить це і сприйме як зло, і зверне гнів на тебе.
19Не гнівайся через зловмисників, не заздри неправедним,
20бо нечестивці не мають майбутнього, згасне світильник неправедних.
21Вшановуй Господа, сину мій, і царя, не зв’язуйся з заколотниками,
22бо зненацька на них біда нападе, і ніколи не знаєш, яку погибель принесе.
23Ось іще приказки мудрих: Не годиться виявляти упередженість у суді.
24Хто винного виправдає, стверджуючи: «Ти невинний», — буде проклятий людьми, й затаврований народами.
25А хто дорікає неправедним, буде схвалений, благословення на нього зійде.
26Чесне слово приносить радість людині, мов поцілунок в уста.
27Спершу скінчи працю надворі, упорядкуй ниву, а вже тоді будуй оселю.
28Не давай неправдивих свідчень проти ближнього, не зводь наклепів.
29Не кажи: «Як він зі мною, так і я з ним. Я відплачу йому тим же».
30Я йшов повз поле нероби, вздовж виноградника якогось дурня.
31Усе поле заросло будяками, бур’яни вкрили землю, кам’яна огорожа повалилася.
32Я подивився сам, поміркував, зауважив і правду збагнув:
33трохи поспати, трішки подрімати, побайдикувати, склавши руки,
34то й бідність заскочить несподівано, як грабіжник, і злидні обсядуть, як вороги.