1Краще мати скоринку хліба й жити з миром, ніж мати багатий дім й сваритися.
2Мудрий слуга може правити нікчемним сином і розділити спадщину з його братами.
3Для срібла — тигель, для золота — горнило, а для випробувань — Господь.
4Злочинець уважний до слова лихого; брехун і сам зважає на брехливе слово.
5Хто збиткується з убогого, той ображає Творця; хто радіє з нещастя ближнього, той буде сам покараний.
6Старі увінчані онуками своїми, а славою синів є їхні батьки.
7Не годиться нерозумному бути пишномовним, тим більше можновладцеві — брехливим.
8В очах хабарника хабар, як талісман удачі, куди не повернеться, там йому щастить.
9Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі, а хто переповідає її, той розбиває дружбу.
10Одне застереження більше впливає на розумну людину, ніж сто ударів на дурня.
11Та й непокірний той, хто прагне зла! Та ж він діждеться невблаганного посланця, який здійснить Господню кару!
12Краще натрапити на ведмедицю, в якої украли малят, ніж на дурня з його дурницями.
13Якщо відплатиш злом за добро, з твоєї оселі ніколи не щезне зло.
14Сварка починається з необережних слів, тож ліпше замовкни, доки суперечка не розгорілася.
15І той, хто виправдовує винного, і той, хто засуджує невинного, — обидва огидні Господу.
16Яка користь з грошей в руках у дурня? Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має?
17Друг залишається другом завжди, а брат народжується, щоб розділити нещастя.
18Нерозважливий той, хто поспішно ближньому дає під заклад, або ручається за ближнього свого.
19Кому подобається ображати, той любить сварки, як заколотник до скандалу, так і скупий веде до злиднів.
20Підступний не знайде добра, улесливий накличе собі лихо.
21Хто народжує дурня, пожинає смуток, батько лайдака не знатиме втіхи.
22Веселе серце — то міцне здоров’я, а дух пригнічений підточує сили.
23Неправедний нишком бере хабарі, аби не панувала справедливість.
24Розважливий мудрістю керується, а нерозумний ніколи не зосередиться.
25Нерозумний син засмучує батька і сповнює серце матері гіркотою.
26То зле, коли карають невинних або катують праведних за їхню чесність.
27Освічений знає ціну словам, розумний вміє стримувати себе.
28Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим; коли не розпускає язик, справляє враження розумного.