1Хто любить знання, той визнає навчання, а хто ненавидить напучування, той дурний.
2Господь благословляє доброго, підступного Він зневажає.
3Нікому зло не дасть безпеки, але засади праведних не похитнуться.
4Добра дружина — корона для чоловіка, а безсоромна — то ракова пухлина у кістках.
5Наміри праведника чисті, безбожників поради — то брехня.
6Слова нечестивих — то прагнення крові, а праведних уста людей рятують.
7Поскидай кривдників, і їх уже немає, стоятиме оселя праведника твердо.
8Людині воздається за її праведні думки, а кручені думки всі зневажають.
9Краще бути ніким і мати слугу, ніж видавати себе за вельможу й не мати хліба.
10Праведний дбає і про худобу, а «співчуття» нечестивця — то жорстокість.
11Хто обробляє землю, той має харчі, хто за примарами женеться, розуму не має.
12На здобич злодіїв безбожник зазіхає, корінь праведника — непорушний.
13Негідник ловиться на власні теревені, а праведний таку халепу оминає.
14Що з уст злетить, те принесе плоди; і витвір рук — твоя винагорода.
15Дурний вважає правильними свої вчинки, та мудрий той, хто дослухається порад.
16Дурний вихлюпує свій гнів одразу, та мудрий знає, як приховати приниження своє.
17Чесний свідок каже правду, а брехливий свідок дурить.
18Плітки ранять, як меча удари, а мудре слово зціляє.
19Устам правдивим жити вічно, язик брехливий житиме лише мить.
20У серці тих, хто замишляє зло, — брехня, тому, хто добре дасть пораду — радість.
21З праведним не трапиться біди, в житті неправедних — самі нещастя.
22Уста брехливі Господу огидні, Йому приємні ті, хто заслуговує довіри.
23Людина мудра не показує свої знання, а серце дурня вихваляється невіглаством.
24Роботящим рукам — керувати, рукам ледачим — лише наймитувати.
25Тривога крає серце, а добре слово дарує щастя.
26Людина праведна для інших відкриває шлях, а шлях безбожника його ж в оману вводить.
27Вайлакуватий не засмажить дичини, а працьовитий матиме коштовність найдорожчу.
28Життя — то значить праведним шляхом іти, а інший шлях завжди веде до смерті.