1Валаам побачив, що то добре в Господніх очах — благословити Ізраїль, тоді не вдався він до віщування, як попередні рази, а повернувся обличчям до пустелі.
2Валаам підвів очі й побачив Ізраїль, який стояв табором за колінами своїми. Тоді зійшов на нього Дух Божий,
3і промовив він пророцтво своє: «Це слово Валаама, сина Беора, слово того, чиї ясно очі бачать,
4слово того, хто чує Боже слово, хто з’яви Бога Всемогутнього бачить, хто падає перед Ним, але з розплющеними очима.
5Які намети гарні в тебе, Якове! Оселі твої, о Ізраїлю!
6Ряди наметів простяглися, наче пальми, немов сади понад рікою, немов алое, Господом насаджене, немов ті кедри при воді.
7Вода точиться з віття їхнього, насіння напилося води досхочу. Цар їхній могутніший за Аґаґа, і царство їхнє піднесеться високо.
8Бог вивів їх з Єгипту. Він для них, неначе буйвол дужий. Вони пожеруть ворогів своїх, потрощать кістки їхні і знищать їхні стріли.
9Немов той лев, вони крадуться й спочивають, немов левиця, яку ніхто не розбудить. Благословенний той, хто благословляє тебе, проклятий той, хто тебе проклинає».
10Розгнівався Валак на Валаама і сплеснув руками. І сказав Валак Валааму: «Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, але ось ти вже тричі благословив їх.
11Тож забирайтеся геть додому! Я казав, що вшаную тебе, але ж Господь не дав тобі отримати таку честь».
12І відповів Валаам Валаку: «Хіба ж я не казав посланцям твоїм, яких ти посилав до мене:
13„Якщо навіть Валак віддасть мені свій палац, повний срібла й золота, я не переступлю наказу Господа і не вчиню ні доброго, ні злого з власної волі, а мушу казати те, що Господь говорить?”
14Тож тепер я повертаюся до народу мого, тож скажу я тобі, що цей народ з твоїм народом зробить у майбутньому».
15Отже, промовив він пророцтво своє: «Це слово Валаама, сина Беора, слово того, чиї очі бачать ясно,
16слово того, хто чує слова Божі, хто від Всевишнього має знання. Він бачить у з’явах Всемогутнього, падає перед Ним, але очі його розплющені.
17Я бачу Його, та не зараз. Я бачу Його, та не поруч. Вийде з Якова зірка. Здійметься берло з Ізраїлю. Потрощить Він голови Моаву поб’є лоби всіх дітей шетійців.
18Едом стане власністю їхньою, Сеїр, ворог їхній, належати їм буде, бо Ізраїль легкий на хоробрі вчинки.
19Вийде з Якова правитель і знищить тих, хто лишиться по тих містах».
20Потім Валаам побачив амаликійців і промовив пророцтво своє: «Хоч і були амаликійці першими серед народів, а остаточне знищення — ось такий у них кінець».
21Побачив він кенітів і промовив пророцтво своє: «Безпечна оселя твоя, гніздо твоє високо на скелі.
22Та загинуть кеніти, коли Ассирія в полон вас візьме».
23Тоді промовив Валаам своє пророцтво: «Хто ж виживе, якщо Господь таке вчинить?
24Кораблі прийдуть від берегів Киттиму і вразять Ассирію та Евер ».
25Встав Валаам і пішов додому, а Валак пішов своєю дорогою.