1І я сказав: «Слухайте, провідники народу Якова, ізраїльські вельможі. Знати ви повинні, що справедливість є!
2Ненавидите ви добро, лиш зло вам до душі. Ви лупите шкіру з людей, з кісток здираєте ви їхню плоть.
3Ви тіло пожираєте Мого народу, здираєте з них шкіру і трощите кістки, немов збираєтесь варити м’ясо в казані.
4Ви до Господа звертатиметься, і Він не відповість, ховатиме від вас Своє обличчя за кривду всю, що скоїли ви».
5Ось що Господь сказав про тих пророків, що з пантелику збили мій народ: «Вони обіцяють благоденство тим, хто їжу їм дає, але проголошують священну війну проти тих, хто не годує їх.
6Тому ви й видінь не бачите в ночі, майбутнє невідомо вам — то лиш темрява сама. Бо сонце, й те сховається від цих пророків, і потемніє день над ними.
7Збентежаться усі, хто бачить з’яви, і присоромленими будуть віщуни. Усі вони затулять присоромлено роти, оскільки Бог не відповів їм».
8А я — від Духу Господа, я повен сили, справедливості і моці. Тож можу Якову я про його переступи сказати й Ізраїлю повідати про його гріх.
9Почуйте, дому Якова провідники, і ви, ізраїльські вельможі, хто зневажає справедливість і перекручує усе, що правим є.
10Ви збудували Сіон на крові, Єрусалим на кривді звели.
11Його правителі приймають рішення за хабарі, його священики за плату вчать, його пророки майбуття за гроші провіщають. Вони на Господа надії покладають, кажуть: «Господь Всевишній серед нас, тож не спіткає нас ніяке лихо».
12Тож через вас Сіон розорять наче поле, Єрусалим спустошать, і буде там руїна. Храмова гора на пагорб обернеться, чагарником порослий.