1Після того, як коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, то подався проповідувати Боже Вчення по інших містах Ґалилеї.
6Блаженний той, хто може щиро прийняти Мене».
7Коли Іоанові посланці пішли, Ісус почав говорити присутнім про Іоана: «На що ви ходили дивитися в пустелі? На очерет, що вітер гойдає?
8Насправді, кого ви очікували побачити? Чоловіка у вишуканому вбранні? Звичайно ж ні! Ті, хто носять пишні шати, знаходяться у царських палацах.
9Ну, то ж кого ви хотіли побачити? Пророка? Істинно кажу вам: Іоан — значно більше, ніж пророк!
10Це саме про Нього сказано у Святому Писанні: „Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе. Він приготує Тобі дорогу”.
11Істинно кажу вам: серед усіх людей, народжених на світі, не було ще ніколи більшого за Іоана Хрестителя, але найменший у Царстві Божому — все ж більший за нього.
12З того часу, як прийшов Іоан Хреститель, і дотепер Царство Небесне страждає від шалених нападів, та лихі люди намагаються здобути його силоміць.
13До приходу Іоана, всі пророки й Закон Мойсеїв провіщали про це.
14Якщо ви віруєте у те, про що говорили Закон і пророки, то Іоан — і є Іллєю, про чиє пришестя пророкувалося.
15Той, хто має вуха, нехай почує!
18Чому Я все це говорю? Тому, що коли прийшов Іоан Хреститель, який не їв як інші й не пив вина, вони казали: „Він одержимий нечистим”.
19Коли ж прийшов Син Людський, Який їсть як інші і п’є вино, вони кажуть: „Погляньте на Нього! Він ненажера та п’яниця! Він друг збирачів податків та грішників!” Та мудрість виявляється у справах».
20І почав Ісус докоряти жителям тих міст, де було здійснено найбільше з Його чудес, бо вони не розкаялися у своїх гріхах й продовжували грішити.
21Ісус сказав: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
22Але Я кажу вам: Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
23А ти, Капернауме, чи будеш ти піднесений до небес? Ні, ти зійдеш у пекло! Кажу так, бо якби в Содомі здійснилися такі дива, які сталися тут, те місто існувало б дотепер!
24Але Я кажу тобі, що Судного Дня легше буде землі Содомській, ніж тобі».
25І далі Ісус промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.
26Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
27Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця — крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця.
28Всі втомлені та обтяжені, приходьте до Мене, і Я дам вам відпочинок.
29Візьміть Моє вчення і навчайтеся в Мене, бо Я — лагідний й покірливий, і ви знайдете відпочинок душам своїм.
30Бо вчення, що Я даю вам — легке, і тягар, що кладу на ваші плечі — неважкий».