1І пішовши звідти, Ісус прийшов до країни юдейської та землі по той бік Йордану. І знову натовп зібрався навколо Нього, тож навчав Він людей за звичаєм Своїм.
2Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю?»
3Ісус відповів: «Що вам Мойсей заповідав?»
4Вони кажуть: «Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа».
5Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших.
6Від самого початку створення світу, Господь „створив людей чоловіком і жінкою”.
7Ось чому „чоловік покине своїх батька та матір і з’єднається з дружиною своєю.
8І стануть вони єдиною людиною”, і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть.
9Отож ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом».
10Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це.
11І Він сказав їм: «Хто розлучається зі своєю дружиною й одружується з іншою жінкою, той грішить і чинить перелюб.
12І якщо жінка розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, також й сама чинить перелюб».
13Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм.
14Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.
15Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
16Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх.
17Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»
18На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.
19Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх” ».
20Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей».
21Ісус подивився на чоловіка, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».
22Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
23Ісус подивився на Своїх учнів й мовив до них: «Тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!»
24Учні були здивовані Його словами, та Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти в Царство Боже!
25Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
26Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
27Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».
28Тоді Петро промовив до Ісуса: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
31Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».
32Сталося це по дорозі до Єрусалиму. Ісус ішов попереду. Його учні були збентежені, а ті, котрі йшли позаду, відчували страх. Знову Ісус відкликав дванадцятьох і почав розповідати їм про те, що має статися з Ним в Єрусалимі:
35Яків та Іоан, сини Зеведеєві, підійшли до Ісуса й кажуть: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив для нас те, про що ми попросимо Тебе».
36Ісус запитав їх: «Що ж ви бажаєте, щоб Я зробив для вас?»
37А вони кажуть: «Дозволь нам розділити з Тобою велику славу Твою: дозволь одному з нас сидіти по праву руку від Тебе, а другому — по ліву».
38Ісус відповів: «Ви не знаєте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу страждань, яку Я випити маю, і прийняти таке хрещення, яке Я приймаю?»
41Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на Якова та Іоана.
42Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ.
45Бо навіть Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».
46Опісля прийшли вони до Єрихона, а коли Ісус виходив з того міста в супроводі Своїх учнів та великого натовпу, при дорозі сидів сліпий жебрак Вартимей, син Тимеїв.
47Почувши, що Ісус із Назарета проходить повз, він загукав: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
48Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
49Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Люди покликали сліпого, кажучи: «Радій! Підведися, бо Ісус кличе тебе».
50Сліпий, скинувши верхню одежину, швидко підвівся й підійшов до Ісуса.
51Христос запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Учителю, я знову хочу бачити».
52Тоді Він промовив: «Іди! Твоя віра врятувала тебе». І тієї ж миті жебрак прозрів і подався вслід за Ісусом по дорозі.