Joel 2
1 На сполох бийте на горі Моїй святій! Гукайте голосно на цій Святій горі Моїй! Нехай всі люди краю затремтять, бо йде Господній день, він близько.
2 І буде він днем темряви і мороку, днем темних й чорних хмар. Немов пітьма, яка вкриває гори, незлічене й могутнє військо. Одвіку ще такого не було, й ніколи більш не буде.
3 Юрмища зруйнують країну, як вогонь усепожираючий: земля попереду, немов той сад Едему, позаду — геть спустошена пустеля, й нікому не уникнути цього.
4 Вони схожі на коней, скачуть, мов бойова кіннота.
5 Послухайте, як гуркочуть вони, наче колісниці, стрибаючи по верхівках гір, немов гуготіння вогню, що стерню пожирає, неначе лаштується військо могутнє до битви.
6 Народи від жаху тремтять перед нею, обличчя кожне сполотніло від страху.
7 Ці воїни кидаються в бій, та швидко на стіни лізуть. Вони вперед несхибно крокують, з путі свого ніхто з них не зверне.
8 Жодний солдат не штовхне того, хто поруч, простує кожний з них своїм шляхом. Хтось упаде з них, вражений стрілою, та інші не спиняють біг.
9 Вони вриваються у місто, вилазячи на мури, вони вдираються в оселі, крізь вікна лізуть, наче крадії.
10 Земля трясеться перед ними, і небеса тремтять, затьмарюються сонце й місяць, й зірки перестають світити.
11 Господь підносить голос перед військом, адже велике Його військо, могутнє справді, воно виконує Його накази. Великий день Господній і страшний! Нікому подужати його не вдасться!
12 «Але й тепер, — Господь говорить, — до Мене поверніться серцем всім, з постом, плачем і голосінням.
13 Серце роздеріть своє, а не вбрання ». До Господа, до Бога вашого верніться, бо Він благий, і милосердний Він, терплячий і величний у любові, готовий кару переглянути для вас.
14 Хто знає? Може Всевишній передумає, і дасть Своє благословення вам офіри й ливні жертви Йому принести.
15 Сурміть у сурму на Сіоні! Призначте піст! Скликайте зібрання!
16 Людей зберіть! Призначте урочисте зібрання! Зберіть старійшин, немовлят, дітей покличте! Нехай вийде зі свого покою молодий, хай молодиця вийде з-під запони.
17 Нехай священики, Господні слуги, ридають між жертовником і ґанком. Хай кажуть: „Змилуйся Ти над Своїм народом. Не дай над власністю Твоєю глузувати і збиткуватися народам іншим, говорячи: „Де ж той їхній Бог?”»
18 Тоді Господь розгнівався за край Свій, і до свого народу співчуття відчув Господь.
19 Господь сказав тоді народу: «Ось посилаю Я вам збіжжя, молоде вино й олію, і ви насититеся. Більше не дозволю наругою вам бути серед народів.
20 Від вас далеко Я зашлю північне військо. Зашлю його в сухі й спустошені краї, передовий загін зашлю за Мертве море, а задню охорону — за Середземне море. І сморід їхній піднесеться вгору, підніметься бридкий той дух, бо так багато скоїли вони лихого.
21 Не бійся, земле! Радуйся і веселись, адже Господь зробив великі справи!
22 Не бійтеся, тварини дикі, бо зазеленіють пасовиська у пустелі, дерева принесуть плоди, смоква й лоза дадуть врожай добірний.
23 Сіону діти, веселіться і радійте, бо Господь пошле вам дощ в ознаку щедрості Своєї: і ранній дощ, і пізній, як Він і робив раніше.
24 Токи наповняться зерном, олія й молоде вино переливатимуться через верх із діжок.
25 Я відшкодую вам за ті роки, що їх пожерла гусінь-сарана, стрибуча сарана, нищівна сарана і сарана летуча — Моє велике військо, що проти вас послав Я.
26 Ви їстимете і насититеся, й хвалити будете ім’я Господа вашого Бога, бо диво Він для вас зробив. Народ Мій більш ніколи принижений не буде.
27 І знатимете ви, що Я в Ізраїлі живу, що Я Господь, ваш Бог, і іншого немає. І Мій народ ніколи більш принижений не буде. Господь наділить увесь народ духом Своїм.
28 Я після цього виллю Дух Мій на усіх людей, пророкуватимуть сини і дочки ваші. Сни будуть снитися старійшинам, а ваші юнаки найкращі бачитимуть з’яви.
29 Навіть на ваших слуг Я виллю Дух Мій у ті дні.
30 Явлю Я дива в небі й на землі: кров, полум’я, і стовпи диму.
31 На пітьму сонце обернеться, а місяць — на кров перед тим, як прийде день Господній великий і страшний!
32 І кожен, хто на Сіоні та в Єрусалимі ім’я Господнє призове, спасеться. Поміж врятованими будуть ті, кого Господь покликав».