1І настав день, коли сини Божі з’явилися перед Господом. Приєднався до них і сатана, щоб перед Богом стати.
2Спитав Господь сатану: «Звідки ти прийшов?» А сатана відповів: «Я обійшов усю землю».
3Господь сказав сатані: «Чи бачив ти слугу Мого Йова? Йому немає рівних на землі. Він чоловік цнотливий і чесний, шанує Бога, зла сторониться. Свої чесноти він плекає, хоч ти й спонукав Мене надаремне знищити його пожитки й нащадків».
4Сатана відповів Господу: «Шкура за шкуру. Заради спасіння свого життя людина піде на все.
5Але якщо Ти руку простягнеш, завдавши болю його плоті, він напевне в вічі Тебе прокляне».
6І відповів Господь сатані: «Роби що хочеш з ним, та тільки життя його збережи».
7Пішов сатана з очей Господніх. І наслав на Йова виразки пекучі, обсипавши ними чоловіка від ступенів до маківки.
8Узяв Йов черепок від розбитого горщика, щоб пошкребтись, коли сидів на попелищі.
9І сказала йому дружина: «Ти все ще чеснот своїх тримаєшся? Прокляни Бога та й помри».
10Та Йов на це їй відповів: «Ти говориш, як дурна жінка. Невже нам від Бога брати тільки добре, а лихе не приймати?» Незважаючи на все, що сталося, Йов не згрішив, слова ті мовивши.
11Коли про всі нещастя, що сталися з Йовом, почули три його побратими: Еліфаз з Темана, Білдат з Шуа, Зофар з Наамата — вони залишили свої домівки й разом прийшли до нього, щоб поспівчувати йому, та розважити Йова.
12Та коли наблизилися, вони першими побачили свого друга і ледве впізнали його. Заголосили, заридали, рвали на собі одяг, сипали попіл на голови в ознаку туги.
13А потім сиділи поряд з Йовом сім днів і сім ночей, не промовивши ні слова, бо бачили, як тяжко він страждає.