Job 16
1 Йов відповів так:
2 «Всі ваші просторікування я вже чув, а ваше співчуття породжує лише страждання.
3 Чи буде край балаканині нескінченній? Чи так стурбовані, що важко вам змовчати?
4 Так само міг би я вам дорікати, якби ми помінялися місцями. Я б звинувачень сипав рій невпинно і скрутно головою би хитав.
5 Та міг би я і підбадьорити, і втішить, я б ваші болі заспокоїть міг.
6 Страждань не зменшу тим, що я скажу вам, якщо ж мовчатиму, то не вгамую біль ніколи.
7 Навіть тепер мене замучує мій ворог, усю сім’ю мою понищив він.
8 Ти зморшками покрив чоло. Це проти мене свідчення, як і охляле тіло, і запалі очі, що промовисто говорять.
9 Зневага й Божий гнів роз’ятрили всі рани. Чому скрегоче Він зубами в гніві? У ворогів моїх з очей ненависть сипле.
10 Вони роззявили роти до мене, ущипливо кусаючись словами, юрмляться, підступаючись все ближче.
11 Віддав мене збоченцям Бог, під владу нечестивців.
12 Я жив спокійно, але Бог мені вчепився у загривок, трясти почав, розбив моє життя, мішенню вибрав для стрільби.
13 Вже лучники Його кільце замкнули. Безжалісно проколює Він нирки, і виливається на землю жовч моя.
14 Наносить рану Він за раною. Він стрімко наступає, мов воїн у бою.
15 Волосяницею прикрив я тіло, я переможений, я збитий з ніг.
16 Лице від сліз набрякло і почервоніло, лягла під очі смерті чорна тінь.
17 Хоча не знали утиску й насильства мої руки і чисту я творив молитву повсякчас.
18 О земле, кров мою не приховуй, нехай мій плач лунає навкруги.
19 Є й зараз високо на небі свідок, що може свідчити на захист мій.
20 Хай перекладачем моїм він буде, хай буде моїм другом перед Богом, коли з моїх очей струмують сльози.
21 За мене заступиться він перед Богом, розсудить він між смертним і його сусідом.
22 Бо не мине і кілька років, як я піду туди, звідки немає вороття».