1І дійшло до мене слово Господа:
2«Не одружуйся, не май ні синів, ані дочок на цій землі.
3Бо ось що Всевишній каже про синів і дочок, народжених у цьому місті, та про матерів, що носять їх, та про батьків, що плодять їх у цьому краї:
4„Вони помруть від багатьох хвороб, за ними не тужитимуть і не поховають. Їх вигублять війна чи голод. І стануть вони мов сміття на землі, трупи їхні будуть поживою птахам небесним і звірині земній”».
5Бо ось що Господь каже: «Не входь у дім скорботи, не ходи тужити. Не жалій за ними, бо Я забрав Свій спокій, любов і милосердя у народу цього,
6великі й малі в цьому краї повмирають, не поховають їх, і ніхто за ними не тужитиме. Ніхто себе не поріже й голову не поголить заради них.
7Люди не поділяться з ними їжею поминальною, і не подадуть їм келих, щоб утішити в смерті батька й матері.
8Не заходь у дім, де бенкетують, не сідай з ними їсти й пити.
9Бо ось що Всемогутній Господь Бог Ізраїлю каже: „За життя вашого Я винищу з землі цієї співи і святкові звуки, і галас щасливого весілля”.
10І коли ти оголосиш ізраїльському народові всі ці слова, тоді вони тебе спитають: „Чому Господь прирік нас на тяжкі страждання? У чому злочин наш, який гріх ми скоїли проти Господа Бога нашого?”
11А ти відповіси їм: „За те, що батьки ваші зрадили Мене, вони пішли за іншими богами, служили їм і поклонялися. Невірні Мене покинули і не дотримувалися Закону Мого.
12Але ви накоїли ще більше лиха, ніж батьки ваші, і кожен з вас іде за своїм запеклим лихим серцем замість того, щоб слухати Мене.
13Тому викину Я вас із країни цієї до землі, якої не знали ви, ані батьки ваші. І там служитимете ви іншим богам удень і вночі, і Я не зглянуся над вами”».
14«Тож час настає, — каже Господь, — коли вже люди більш не казатимуть: „Клянусь Господом, Який вивів синів Ізраїля з землі Єгипетської”.
15Натомість казатимуть: „Клянусь Господом, що вивів синів Ізраїля з землі північної, з усіх місць, куди Він їх заслав. І Я їх поверну на їхню власну землю — землю, яку дав їхнім батькам”».
16«Ось Я пошлю багатьох рибалок, — каже Господь, — і вони будуть виловлювати людей Ізраїлю. А потім Я пошлю багато мисливців, і вони полюватимуть на них кожній на горі і на кожнім пагорбі, і в розщілинах скель.
17Адже Я стежу за тим, як вони живуть, та їхні злочини не приховати від Моїх очей.
18Я вдвічі відплачу цьому народу за беззаконня їхнє і за великий гріх, бо вони осквернили землю Мою безтямними бовванами своїми, всю спадщину Господню заповнили гидотою своєю».
19Господь — то моя сила і твердиня, притулок мій в лиху годину. Народи звідусіль ідуть до Тебе й кажуть: «Батьки наші лиш те успадкували, що хибне, марне й зовсім безкорисне».
20Чи можуть люди собі богів виготовляти? Ні, тільки статуї рукотворні! Але ті статуї лише боввани, а не боги!
21Цього разу Я їм покажу Свою міць і силу, й тоді вони взнають, що ім’я Мені — Господь.