Isaiah 66
1 Ось що говорить Господь: «Мій престол — небеса, а земля — то підніжок для Мене. Яку ж оселю ви б для Мене збудували, який куточок для спочинку?
2 Адже Я сам усе створив, усе довкруги». Каже Господь: «Але Я потурбуюся про бідних і смиренних, які тремтять, зачувши Моє слово і які Мене шанують.
3 Де-хто з людей вбиває вола в пожертву Господу, але в той же час б’є людину. Хто жертвує ягня, й собаці скрутить шию. Той, хто дарує хліб, не гребує і кров’ю свині. Хто спалює запашне куріння, благословляє і боввана. Вони обрали власний шлях, знаходять насолоду в цих мерзенних справах.
4 Жорстоку кару виберу для них і дам їм те, чого вони бояться. Тому що Я їх звав, але ніхто не відізвався, Я говорив до них, та ніхто не прислухався. Вони чинили те, що Я вважаю злом. Вони обрали те, чого Я не люблю».
5 Послухайте, що каже Господь, почуйте усі, хто тремтить від Його слова: «Ваші брати, що вас ненавидять і відсахнулися від вас. Оскільки ви Мене шануєте, вони сказали: „Нехай Господь проявить Свою славу і порятує вас, щоб ми змогли побачить вашу радість! Та на них ганьба чекає”».
6 Послухайте! Галас доноситься з міста! З храму долітає шум! Це голос Господа, Який відплачує ворогам те, що вони заслужили.
7 Хіба можливо, що жінка, не зазнавши породільних мук, вже народила, ще не відчувши болю, вже дала життя сину.
8 Хто таке колись чув, хто таке колись бачив? Хіба країна виникає за один день? Хіба народ народжується за єдину мить? Як тільки Сіон відчула пологові болі, так і народила дітей, народ чисельний.
9 «Чи ж Я доведу до пологів і не дам народити? — Каже Господь. — Чи ж Я закрию материнську утробу, якщо Саме Я викликаю пологи?» Так каже наш Бог:
10 «Веселіться разом з Єрусалимом, порадійте всі, хто її любить. Дайте волю радості усі, хто сумував за нею.
11 Радуйтесь при ній і втішайтесь лоном материнським. Пийте щедре молоко й насолоджуйтесь ним».
12 Ось що каже Господь: «Послухайте, Я місту цьому принесу мир, що розіллється, як ріка. Скарби народів на неї поллються потоком невпинним. Вас доглядати будуть, на руках носити, плекати на колінах материнських.
13 Я вас втішатиму, як мати втішає дитину. Ви знайдете в Єрусалимі щастя».
14 Ви побачите таке, що звеселиться серце ваше тіла розпрямляться, мов свіжі паростки трави. Господні слуги відчують силу Його, а вороги — Його гнів.
15 Бо Господь наближається з вогнем, Його колісниці мчать, мов буря, щоб покарати тих людей Господнім гнівом і дати відсіч їм нищівним полум’ям.
16 Господь судитиме вогнем, мечем Він покарає всіх людей. Багатьох скарає Господь.
17 «Ці люди освячуються й очищаються в священних садах і ходять по колу. Вони їдять м’ясо свиней, щурів та іншу гидоту. Тож всі вони разом знайдуть свій кінець», — каже Господь.
18 «Я знаю, чим вони займаються, і що вони думають. Я йду, щоб зібрати всі народи й мови. Вони прийдуть і побачать Мою славу.
19 Я дам їм знамення і пошлю декого з уцілілих до інших народів: у Таршиш, Пул, Луд, Мешех, Тувал і Яван. Я направлю їх у далекі краї, які про Мене не чули й не знають Моєї величі. Вони поширять Мою славу серед народів.
20 Вони приведуть звідусіль усіх братів Ізраїлю в дар Господу. Зійдуть вони на Мою Святу гору на конях, в колісницях, у візках, на віслюках і верблюдах. Вони будуть для Господа тим даром, який ізраїльтяни приносять у чистих посудинах в храм.
21 Серед них Я відберу декотрих служити священиками й левитами», — каже Господь.
22 «Як нові небеса й нова земля, які Я створю, щоб постали переді Мною на віки, так і ваші нащадки, й ваше ім’я залишаться повіки.
23 Усе людство приходитиме поклонятися Мені у перший день місяця-молодика, та кожний день суботній, — каже Господь. —
24 Вони вийдуть із міста й побачать трупи грішників, які повстали проти Мене. В тих тілах ніколи не згинуть черви, ніколи не згасне вогонь, який їх нищить. Їхній вигляд жахатиме кожного».