1Господь говорить: «Далекі береги і острови, послухайте мене безмовно! Нехай народи наберуться сили, наблизяться, а потім заговорять, зустрінемось разом на справедливому суді.
2Хто розбудив того, хто йде зі сходу і здобуває перемогу, хоч би де ступив? Господь йому передає народи і упокорює царів. Він їх на порох перетворює мечем, а луком — на солому, що летить за вітром.
3Їх переслідує він, але сам ніколи не страждає, крокує землями, у яких раніше не бував.
4Хто це зробив, хто спричинив усе це? Хто з самого початку історію вершить? Це Я, Господь, — це Я був на початку, Я буду і наприкінці».
5Далекі береги та острови побачили й злякались, від жаху затремтіли всі кінці землі, зібралися, зійшлись докупи.
6Вони одне одному допомагають і підбадьорюють одне одного, промовляючи: «Будь міцним!»
7Краснодеревник підбадьорює майстра, що працює з золотом, а коваль, що молотком формує метал, заохочує того, хто готує метал біля коваля. Коваль говорить про спайку: «Добре зроблено», — і закріпляє боввана цвяхами, щоб не перекинувся.
8Господь говорить: «А ти, Ізраїле, — Мій слуго, ти, Якове, якого Я обрав, — нащадок Мого обранця Авраама, якого я любив.
9Тебе зібрав Я із усіх кінців землі, з куточків найвіддаленіших я тебе покликав: „Ти — Мій слуга, тебе Я вибрав і не відштовхнув тебе”.
10Не бійся, Я з тобою, не хвилюйся, бо Я твій Бог. Тебе зміцню й допоможу тобі, звитяжною правицею підтримаю тебе.
11Послухай-но, на всіх, хто ображається на тебе, очікує зневага і ганьба. Усі, хто виступає проти тебе, в ніщо обернуться і щезнуть.
12Шукатимеш ти ворогів своїх, але не знайдеш їх. Хто проти тебе йшов війною, зникнуть.
13Тому що Я, Господь, твій Бог, тримаю твою праву руку. Це Я тобі кажу: „Не бійся, Я допоможу.
14Не бійся, черво, Якове, маленька гусенице, Ізраїлю. Я Сам поможу тобі”», — Господь говорить. Той, Хто спасе тебе — Святий Ізраїлю!
15Поглянь, зроблю тебе Я гостим, зубцями всіяним новим молотилом, ти будеш молотити й руйнувати гори, а з пагорбів полову зробиш.
16Ти їх підкинеш догори, а вітер їх підхопить, понесе, і буря розкидає їх. А ти щасливим будеш з Господом, пишатись будеш Святим Ізраїлю.
17Коли шукають марно воду бідні і нужденні, коли у роті в них пересихає від спраги, то Я, Господь, їм відповім: «Я, Бог Ізраїлю, на самоті їх не залишу».
18Я утворю річки між скель сухих, в долинах потечуть струмки. Перетворю пустелі на озера, джерелами наповню землю спраглу.
19Я кедри посаджу в пустелі, акації, оливи, мирт, кипариси, берест і сосну.
20Я все це зроблю, щоб усі бачили і знали, думали й розуміли, що це зробила Господа рука, що це створив Святий Ізраїлю.
21Господь, Яків цар, говорить: «Люди Ізраїлю, принесіть Мені свою справу, подайте ваші переконливі докази.
22Нехай ваші боввани скажуть про минулі події, про їхнє значення, щоб ми могли їх осягнути й зрозуміти їхні наслідки, або про майбутнє нехай скажуть нам.
23Скажіть, що чекає на нас, щоб ми знали, що ви — боги. Принаймні зробіть щось добре чи зле, щоб ми стривожились і злякалися разом.
24Але ж ви самі — ніхто і ні на що не здатні, а хто вам поклоняється, той — огидний ».
25На півночі його збудив Я, тож Він прийшов. Зі сходу кликали його на ймення. Він топче управителів, немов багно, немов гончар, що розминає глину.
26Хто з ваших рукотворних бовванів з самого початку дав про це нам знати? Хто попередив, щоб могли сказати: «Він правий». Ніхто із ваших лжебогів насправді не сказав нічого, ніхто не попередив, ніхто не чув від них ні слова.
27Я перший сповістив Сіон, гінця послав Я до Єрусалима сказати: «Глянь, поглянь, ідуть вони!»
28Дивлюся Я, але нема нікого серед бовванів, хто б пораду дав. Немає відповіді, коли їх питаю.
29Вони усі — ніщо, подоби їхні, наче вітер, безтілесні, й ні нащо не здатні.