Isaiah 24
1 Погляньте! Господь має намір знищити, спустошити цю землю, змінити її поверхню й вигнати всіх, хто на ній живе.
2 Перед цим лихом усі будуть рівні: люди і священики, раби і хазяїни, рабиня і володарка, покупець і продавець, боржник і гендляр.
3 Землю буде вщент спустошено й сплюндровано, бо так звелів Господь.
4 Потріскалася земля, весь світ вичавлений, небо й те страждає разом з людьми земними.
5 Люди споганили й отруїли землю, бо відступили від Божої науки, не пішли шляхом Божого Закону й порушили вічний Заповіт.
6 Тому прокляття поглинає землю, а всі, хто на ній живе, страждають за провини. Ось чому мешканці її згинуть; уціліє лиш дехто.
7 Молоде вино вичавлене на лозу. Усі, хто раніше веселився, журяться.
8 Вщухла радість тимпанів, замовк щасливий гамір, замовкли звуки лір.
9 Ніхто не співає пісень, запиваючи вином. Прогіркло пиво для тих, хто його п’є.
10 Місто хаосу розбите, не зайдеш у жодну оселю.
11 На вулицях галасують, шукаючи вино, а веселощі стали неспокоєм, радість стерта з лиця землі.
12 Місто лишилося спустошене, брама, й та розбита вщент.
13 Під час збирання врожаю трусять з дерева оливного маслини, але декілька плодів все ж залишаються на гілках. Так само й трапиться і з цією країною.
14 Ті, хто лишиться в живих, піднесуть свій голос, і радісно співатимуть. Повсюди люди гукатимуть про чудотворність Бога.
15 Отож вшановуйте Його на сході, звеличуйте ім’я Господнє, Бога Ізраїлю, далекі береги.
16 Ми чули звідусіль, з усіх кінців землі, лунали співи: «Славімо праведність Його!» Але я мовив: «Досить, достатньо з мені! Бо зрадники нападають на людей й калічать їх!»
17 На всіх, хто мешкає у цій країні, сум’яття жде, смертна яма й лови.
18 Хто в розпачі, нажаханий украй, втікатиме з країни, втрапить в яму. Хто з неї вилізе, потрапить в пастку. Адже відчиняться небесні вікна, й земні основи затремтять.
19 Земля геть розбита, земля геть потрощена, земля в пропасниці тремтить.
20 Земля, мов пияк злиденний, тіпається, хитається, немов старенька хата, гріхи її гнітять так тяжко, звалилася вона, і вже їй не звестися ніколи.
21 Небесним силам теж тоді Господня кара буде, правителі земні її спізнають.
22 Зберуть їх разом, наче в’язнів в казематі, зачинять у в’язниці, й через багато днів скарають.
23 Зніяковіє місяць, сонце засоромиться, тому що правитиме Господь Своєю славою, як цар, на очах старійшин у Єрусалимі, на горі Сіон.