1Ми говоримо ось про що: ми маємо Первосвященика, Який сидить по праву руку від престолу Божого на небесах.
2Цей Первосвященик служить у Найсвятішому Місці. То є справжнє місце поклоніння, створене не людиною, а Господом.
3Кожному первосвященику належить приносити дари й пожертви, отже, це було необхідно, щоб і наш первосвященик мав що принести Господу.
4Якби Він зараз був на землі, то не був би священиком, оскільки існують інші, хто приносить дари згідно з Законом.
5Служіння їхнє, лише подоба, тінь Небесного. Саме тому Бог застерігав Мойсея, коли той збирався зводити святий намет. Господь сказав йому: «Гляди, зроби все згідно з тим зразком, що був тобі показаний на горі».
6Та оскільки це так, то священицькі обов’язки, покладені на Ісуса, значно вищі, ніж ті, що покладено на інших священиків. Так само й Нова угода Божа, в якій Він служить посередником, значно вища, ніж попередня. Бо в основі її — кращі обіцянки.
7Якби та перша угода Бога з людьми була бездоганною, то не було б і потреби в новій.
8Але Бог докоряв їм, кажучи: «Настануть дні, коли Я складу Нову Угоду з людьми Ізраїлю і з Юдиним народом.
9Їй бути іншою, ніж та, що з їхніми уклав Я праотцями, коли за руку їх узяв, щоб вивести з Єгипту. Бо не лишилися вони вірними Моїй Угоді. І через те Я відвернувсь від них, — сказав Господь. —
10Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду з ізраїльським народом. Законом просвітлю Я розум людей, і на їхніх серцях Я напишу його. Я буду їхнім Богом, а вони — Моїм народом. Так сказав Господь.
11Й тоді не матимуть вони потреби навчать братів чи ближніх зі словами: „Це Господь”, — оскільки кожен, від найменшого до найбільшого з них, знатиме Мене.
12Бо Я прощу їм їхні помилки і їхні гріхи не буду пам’ятати».
13Називаючи новою цю Угоду, Бог визнавав, що попередня — застаріла, а все, що стає застарілим і непридатним, скоро зникне.