Genesis 6
1 Людей ставало все більше й більше на землі. І було багато в них дочок.
2 Побачили сини Божі, що ті вродливими були, та й почали брати з ними шлюб, хто яку вподобав.
3 І мовив тоді Господь: «Дух Мій не завжди перебуватиме в людях, бо тіла їхні тлінні. І житимуть вони лише сто двадцять років».
4 Сини Божі пізнали людських жінок, а ті народили їм дітей. В ті часи (і пізніше) на землі жили нефілими Вони були воїнами давніх часів, славетними людьми.
5 Господь побачив, що люди на землі сповнені зла, що думають лише про лихе.
6 І пошкодував Бог, що створив людей на землі. І засмутився Він у серці Своєму.
7 І промовив тоді Господь: «Я зітру з лиця землі людей, яких створив. Я знищу не тільки всіх людей і всіх тварин, але й усе, що плазує по землі та всіх птахів небесних. Я так шкодую, що створив їх».
8 Але Ной здобув ласку в очах Господа.
9 Ось родовід Ноїв. Ной був чоловік праведний і бездоганний серед усіх людей свого часу. Він жив у згоді з Богом і наслідував Його у всьому.
10 Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
11 І зіпсувалася земля в очах Божих. Запанувало на ній насильство.
12 Поглянув Бог на землю. Вона була загублена людьми, які занапастили й життя свої.
13 І мовив Бог Ноєві: «Я вирішив покласти край усьому живому за те, що люди залили землю насильством. Я знищу землю.
14 Змайструй собі ковчег із кипарису. Зроби приміщення в ньому і просмоли його ззовні та зсередини.
15 Завдовжки він має бути триста ліктів, завширшки — п’ятдесят ліктів, а заввишки — тридцять ліктів.
16 Зроби під дахом вікно в лікоть, а збоку — двері. Зроби також три палуби: нижню, середню й верхню.
17 Я збираюся затопити водою землю, щоб сталася велетенська повінь, і знищити все живе, що є під небом. Усе на землі загине.
18 У нас же з тобою буде особлива домовленість. Ти зайдеш у ковчег зі своїми синами й з дружиною своєю, і з жінками синів своїх.
19 І мусиш узяти з собою по парі всього живого на землі, щоб вони вижили з тобою. Вони мають бути чоловічої та жіночої статі.
20 По парі кожного виду птахів, звірів і плазунів різних прийдуть до тебе, щоб ти зберіг їх живими.
21 Візьми з собою кожного роду їжі, щоб було і для тебе, і для всіх».
22 Ной зробив так, як звелів йому Бог.