1Сарра прожила сто двадцять сім років.
2Вона померла в Киріат-Арві (тобто Хевроні), в землі Ханаанській. І прийшов Авраам тужити за нею й оплакувати її.
3Тоді, вставши від померлої, він звернувся до хиттитів:
4«Я чужинець і живу серед вас. Дайте мені клаптик землі для цвинтаря, щоб я міг поховати свою померлу».
5Хиттити відповіли Авраамові:
6«Послухай нас, добродію. Серед нас ти — один з великих князів Божих. Ховай свою померлу в нашому найкращому склепі. Ніхто з нас не завадить тобі поховати там твою померлу».
7Авраам тоді підвівся й низько вклонився хиттитам, народові землі тієї.
8Він сказав: «Якщо така ваша ласка і згода, щоб я поховав свою дружину, то послухайте. Поговоріть з Ефроном, Зогаровим сином.
9Хай би він віддав мені печеру Махпела, що належить йому й розташована край його поля. Нехай він продасть її мені за повну ціну, у вашій присутності, як місце поховання».
10Ефрон сидів серед хиттитів і при них відповів Авраамові. І його слова почули всі, хто в цей час проходив через міську браму.
11«Ні, добродію. Послухай! Я віддаю тобі те поле і ту печеру при свідках. Ховай там свою небіжчицю».
12І вклонився тоді Авраам людям тієї землі.
13Він сказав Ефрону в присутності місцевих людей: «Коли б ти мене лише послухав! Я заплачу тобі за поле. Візьми від мене гроші, і я поховаю там свою дружину».
14Ефрон відповів Авраамові:
15«Послухай, добродію. Вартість цієї землі чотириста шекелів срібла. Це для тебе ніщо, і для мене теж. Тепер можеш ховати померлу».
16І Авраам погодився. Він відважив Ефронові стільки срібла, скільки той назвав у присутності людей, тобто чотириста шекелів, як міряли шекелі купці.
17Отже, Ефронове поле перейшло у власність Авраама. Воно було в Махпелі, що на схід від Мамре. Поле, печера, що на ньому, всі дерева навколо стали Авраамовими.
18То було в присутності хиттитів, усіх, хто проходив на той час через міську браму.
19Після цього Авраам поховав свою дружину Сарру в печері на полі Махпела, що на схід від Мамре (тобто Хеврона) в землі Ханаанській.
20Авраам купив у хиттитів поле й печеру на ньому, і вони стали його власністю й місцем поховання.