1Браття і сестри, якщо хтось впаде в гріх, то ви, слідуючи Духові, маєте повернути його на шлях праведний. Але робіть це лагідно і пильнуйте себе, бо також можете бути спокушені.
2Допомагайте одне одному долати життєві перешкоди, і так ви виконуватиме Закон Христовий.
3Якщо дехто сповнений відчуттям своєї важливості, і через те не бажає так робити, той тільки обманює себе.
4Кожен має сам бути суддею своїх вчинків, і тоді він зможе пишатися своїми досягненнями, не порівнюючи себе ні з ким.
5Бо кожен має нести відповідальність за виконання своїх власних обов’язків.
6Той, кого навчають Послання Божого, мусить ділитись усіляким добром з учителем своїм.
7Не обманюйте себе. Бога перехитрувати не можна, бо що посієш, те й пожнеш.
8Хто сіє на полі своєї гріховної натури, той пожне руїну. А хто сіє на полі Духа, той пожне від Духа вічне життя.
9Творімо ж добро невтомно, і пожнемо тоді вчасно, якщо не знесилимося й не відступимо.
10Тож, маючи таку нагоду, творімо добро всім людям, а особливо, нашим братам по вірі.
11Погляньте, якими великими літерами я власноручно пишу вам це послання.
12Всі ті, хто прагнуть справити добре враження на свій народ, намагаються примусити вас зробити обрізання. Та роблять вони це лише для того, щоб уникнути переслідувань за хрест Христовий.
13Адже навіть ті, хто робить обрізання, самі не дотримуються Закону, а лише від вас цього вимагають. І все це для того, щоб похвалитися, що ви підкорилися їм.
14Я ж не буду вихвалятися ніколи й нічим, окрім хреста Господа нашого Ісуса Христа! Через той Хрест весь світ був розіп’ятий для мене, а я був розіп’ятий для світу.
15Бо ні обрізання, ні необрізання не мають ніякого значення. Що справді важливе — це нове створіння Боже.
16Отже, нехай буде мир і милість, всім тим, хто дотримується цього правила, тобто Божому Ізраїлю.
17І нарешті я прошу, щоб ніхто більше не обтяжував мене нічим, бо я вже ношу на тілі своєму рани, які є свідченням того, що я належу Христу.
18Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з духом вашим, брати і сестри мої! Амінь.