1Слово Господа дійшло до мене:
2«Сину людський, повернись обличчям до гори Сеїр, пророкуй проти неї.
3Скажи їй, що Господь Бог говорить: „Я проти тебе, гора Сеїре, Я підведу руку Свою на тебе і зроблю з тебе безлюдну пустелю.
4Перетворю Я міста твої на руїну і спустошу тебе, тоді ти знатимеш, що Я — Господь.
5Ти завжди була проти дітей Моїх і віддавала дітей Ізраїлю мечу в лиху годину, в часи найбільших його страждань.
6Отож так само правда, як те, що Я є”». Так проголошує Господь Бог: «Я видам тебе на кровопролиття, і смерть переслідуватиме тебе. Оскільки ти ненавидиш кровопролиття, смерть переслідуватиме тебе.
7Зроблю Я гору Сеїр безлюдною пустелею і вигублю на ній усіх, хто йтиме до гори, і всіх, хто повертатиметься з неї.
8Вкрию Я гори твої мертвими, які від меча полягли, впадуть вони на узвишшя твої і долини твої, і у всі ущелини твої.
9Зроблю я тебе безлюдною назавжди, міста твої не будуть більше заселені. Тоді ти знатимеш, що Я — Господь.
10Ти кажеш: „Я буду володіти цими двома народами: Ізраїлем та Юдеєю”. Та Я, Господь, із ними був.
11Через те так само правда, як те, що Я є, Я поведуся з тобою відповідно до гніву твого та ревнощів твоїх, що виявив ти в ненависті своїй до них, і Мій народ упізнає Мене, коли Я судитиму тебе.
12Тоді ти знатимеш, що Я, Господь, чув усі зневажливі слова, сказані тобою проти гір ізраїльських. Ти казав: „Вони лежать спустошені, їх віддано нам на здобич”.
13Ваші уста вимовляли багато зухвалих слів проти Мене і Я те чув».
14Ось що Господь Бог говорить: «Вся земля зрадіє, коли Я зроблю тебе пустелею.
15За те, що раділа ти, коли спадщина дому Ізраїлю стала пустелею, ось як Я поведуся з тобою: ти будеш пустелею, о гора Сеїре, ти і весь Едом. Тоді ти знатимеш, що Я — Господь».