1Слово Господа дійшло до мене:
2«Сину людський, пророкуй і скажи, що Господь Бог говорить: „Голосіть і причитайте: „Що то за день! Страшна година настає!”
3Бо день вже близько: день Господній, день хмарний, час страшного суду багатьох народів.
4Прийде меч на Єгипет, і великий страх охопить Куш. Військо Вавилона захопить народ Єгипту у полон і зруйнує підвалини його”.
5Багато народів підписали мірний договір з Єгиптом: Ефіопія і Лівія, Луд і вся Аравія, Куш і народ Заповіту, але всі вони поляжуть від меча!»
6Ось що Господь Бог говорить: «Впадуть союзники Єгипту, і сила гордості його занепаде. Від Миґдола до Асуана вони поляжуть від меча». Так сказав Господь Бог:
7«Спустошення на них чекає серед пустельних земель лежатимуть їхні міста серед зруйнованих земель.
8Тоді вони знатимуть, що Я Господь, коли Я вогонь напущу на Єгипет, коли всіх помічників його буде розбито.
9Того дня вийдуть від Мене посланці на кораблях, щоб посіяти страх в Ефіопії. Зараз Ефіопія почуває себе у безпеці, але у день покарання Єгипту вона буде трястися від жаху. Цей день вже настає».
10Ось що Господь Бог говорить: «Я покладу край багатолюдності Єгипту рукою Навуходоносора, царя Вавилону.
11Він і військо його — найлютіші поміж усіх народів. Вони прийдуть, щоб винищити край, і піднесуть мечі свої на Єгипет, і сповнять землю вбитими.
12Я висушу потоки Нілу й продам цю землю лихим людям. Руками чужинців спустошу я землю й усе в ній. Я, Господь, сказав це».
13Ось що Господь Бог говорить: «Я знищу бовванів, зруйную скульптури у Мемфісі. Не буде більше князя у Єгипті, і Я посію страх по всій землі.
14Я спустошу Патрос, запалю Зоан, і покараю Но.
15Я виллю лють Мою на Син, єгипетську твердиню, і вигублю багатолюдність Но.
16Я запалю Єгипет: від жаху й болю корчитися буде Син. Но візьмуть штурмом, а Мемфіс порине в розпач.
17Юнаки із Она й Півесета поляжуть від меча, й загарбникам дістануться міста.
18Потьмариться день у Тапанесі, коли я зламаю ярмо Єгипту; там гордій силі його настане кінець. Накриють його хмари, й дочок його в неволю поженуть.
19Тож покараю Я людей Єгипту, і знатимуть вони, що Я — Господь».
20Одинадцятого року, першого місяця, на сьомий день вигнання слово Господа дійшло до мене:
21«Сину людський, зламав я руку (силу) фараонові, царю Єгипту. Її не було перев’язано, не було накладено шину, щоб стала вона дужою достатньо, щоб тримати меч».
22Через те ось що Господь Бог говорить: «Я проти фараона, царя Єгипту. Я зламаю обидві його руки: здорову разом із поламаною — і меч випаде з його руки.
23Я розсію Єгиптян поміж народами й розкидаю їх по світу.
24Я зміцню руки царя Вавилона і вкладу Мій меч у руку його, а руки фараона зламаю, і він стогнатиме перед ним, мов смертельно поранений.
25Я зміцню руки царя Вавилона, а руки фараона впадуть безсило. Тоді вони знатимуть, що Я Господь, коли я вкладу меч Свій у руку царя Вавилона, і він підніме його на Єгипет.
26Я розсію Єгиптян поміж народами й розкидаю їх по світу. Тоді вони знатимуть, що Я — Господь».