Ezekiel 22
1 Слово Господа дійшло до мене:
2 «Сину людський, чи судитимеш ти місто (Єрусалим) за кровопролиття? Чи викриєш перед нею (Єрусалимом) усі її мерзенні вчинки?
3 Скажи їй, що Господь Бог говорить: „О місто, що накликало на себе лиху годину, проливаючи кров посеред себе. Єрусалиме, ти споганила себе тим, що зробила поганих бовванів.
4 Ти завинила через кров, яку пролила, ти опоганилася бовванами, яких зробила. Ти наблизила свої дні, кінець рокам твоїм настав. Через те Я зроблю тебе предметом зневаги для всіх країн.
5 Близькі й далекі, збиткуватимуться з тебе, о горезвісне місто, повне безладдя.
6 Подивись Єрусалиме, як кожен із ізраїльських князів, що живе в тобі, використовує силу свою, щоб кров проливати.
7 В тобі вони батька й матір зневажають, в тобі вони пригноблюють чужинця й кривдять сироту й удовицю.
8 Ти зневажила Мої святині й осквернила Мої суботи.
9 В тобі заколотники прагнули пролити кров невинну, в тобі живуть ті, хто їсть у храмах на узвишшях і коїть негідні вчинки.
10 В тобі живуть ті, хто ганьбить батьківське ліжко, і ті, хто ґвалтує жінок під час їхніх місячних.
11 В тобі чоловік чинить мерзенний злочин із жінкою свого сусіди, інший вкриває ганьбою невістку свою, а інший ґвалтує сестру свою, дочку свого рідного батька.
12 В тобі чоловіки беруть хабарі, щоб проливати кров, ти береш лихву й відсотки і через здирство дістаєш неправедні прибутки від сусідів своїх. Ви забули мене”». Так проголошує Господь Бог:
13 «Тепер Я сплесну в долоні та припиню неправедні вчинки твої. Я покараю тебе за вбивство та обман.
14 Чи витримає твоя мужність, чи будуть сильними руки того дня, коли Я покараю тебе? Я, Господь, промовив це і так зроблю.
15 Я розпорошу тебе поміж народами і розкидаю по країнах, Я покладу край нечистоті твоїй.
16 Коли тебе буде опоганено в очах усіх народів, ти знатимеш, що Я — Господь».
17 І слово Господа дійшло до мене:
18 «Сину людський, дім Ізраїлю став для Мене жужелицею. Вони для Мене наче мідь, залізо, оливо, свинець — нічого не варті поруч із сріблом».
19 Через те ось що Господь говорить: «За те, що ви всі стали жужелицею, я зберу вас у Єрусалимі.
20 Так само, як люди збирають срібло, мідь, залізо, свинець й оливо в горнилі, щоб розплавити їх у вогняному потоці, так і Я зберу вас у Моєму гніві й люті посеред міста і розтоплю вас.
21 Я зберу вас і дмухну на вас Своєю вогняною люттю, і вас розтопить серед міста.
22 Так само, як срібло плавлять у горнилі, так і вас розтоплять посеред нього, і ви знатимете, що Я, Господь, вилив Свій гнів на вас».
23 І Слово Господа дійшло до мене:
24 «Сину людський, скажи Ізраїлю: „Ти — нечиста земля, що не матиме дощу, бо прогнівила ти Мене.
25 Її князі плетуть змову, немов ревучий лев, що роздирає свою здобич. Вони знищили безліч людей, нахапали багато дорогоцінних речей і з їхньої вини в цій землі багато вдів.
26 Її священики чинять насильство над законом Моїм і оскверняють Мої святині. Вони не відрізняють святе від звичайного, вони вчать, що немає різниці між нечистим і чистим, вони зневажають Мої суботи, тож і Мене ганьблять перед людьми.
27 Її князі в місті, мов вовки, що роздирають свою здобич. Вони кров проливають і вбивають людей, щоб дістати неправедні прибутки.
28 Пророки не попереджають людей, вони лише приховують правду. Вони подібні до робітників, що не ремонтують проломи в мурі, а лише забілюють їх. Всі їхні пророцтва, то брехня. Вони віщують: „Ось що Всевишній говорить”, — коли Господь їм не казав нічого.
29 Люди цієї землі займаються здирством і грабунками; вони гноблять бідних і нужденних, знущаються з чужинців, відмовляючи їм у справедливості.
30 Я закликав покаятись народ, шукав серед них людину, яка б відремонтувала проломи у стіні й, ставши переді Мною біля мура, захистила землю цю, щоб Мені не довелося нищити її, але я не знайшов нікого.
31 Тож я виллю лють свою на них і пожеру Моїм вогняним гнівом, покараю за всі мерзотні гріхи, що вони накоїли”». Так проголошує Господь Бог.