1Якщо хтось украде вола чи вівцю і, забивши, продасть її, то він мусить віддати п’ять биків за одного вкраденого або чотири вівці за одну забиту.
5Коли хтось використає чуже поле чи виноградник як пасовисько й пустить свою худобу пастися на чужому полі, то він має відшкодувати кращу частину свого врожаю.
6Якщо хтось вогонь підпалить чагарник, та так, що спалить скирту, жниво чи поле сусіди, то той, хто спричинив пожежу, мусить відшкодувати за збитки.
7Коли якийсь чоловік дасть гроші чи речі своєму сусідові на схов, а те буде вкрадене з хати, та злодія буде знайдено, крадій мусить удвічі відшкодувати.
8Якщо ж злодія не буде знайдено, то власник тієї хати мусить стати перед Богом, щоб можна було з’ясувати, чи то не він наклав руку на сусідське майно.
9В кожному випадку суперечки з приводу пропажі бика, осла, вівці, вбрання чи будь-чого іншого, якщо один скаже: «Це належить мені», — а інший відмовляє: «Ні, це моє», — то справа обох має постати перед Богом. І кого Бог визначить винним, той і має відшкодувати вдвоє.
12А якщо справді її вкрав сусід, то він має відшкодувати власникові за втрачену худобу.
13Якщо ж худобу було задерто, хай принесе йому залишки й тоді не відшкодовуватиме.
14Якщо хтось позичить худобу у свого сусіда, і з тією станеться каліцтво або вона згине, коли власника немає, то слід уповні відшкодувати.
15У тому випадку, коли власник був присутній при цьому, відшкодовувати не треба. А також, коли її було найнято за гроші, бо ця платня і є ціна худобі.
16Коли хтось звабить незаручену дівчину й пізнає її, то мусить дати за неї повний викуп і взяти її собі за жінку.
17Якщо ж її батько рішуче відмовиться віддавати за нього, то той мусить заплатити гроші відповідно до встановленої плати за цнотливу дівчину.
18Не дозволяйте відьмі жити.
19Кожному, хто має статеві стосунки з твариною, — смерть.
20Кожному, хто приносить жертви іншим богам, а не Господу, — смерть.
21Не зневажайте і не пригноблюйте чужинця, бо й самі ви були чужинцями в Єгипетській землі.
22Не завдавай лиха ні вдовам, а ні сиротам.
23Якщо ж учиниш їм зле, вони, напевно, звернуться до Мене. І тоді, почувши їхнє волання,
24Я розгніваюсь і віддам тебе мечу, а твої жінки стануть вдовами, а діти — сиротами.
25Якщо позичиш гроші якомусь убогому з-поміж Мого народу, то не будь гендлярем і не вимагай користі з нього.
26Якщо взяв у заставу одяг свого сусіди, то мусиш повернути йому все ще до заходу сонця.
27Бо то єдине його вбрання, одяг для його тіла. Чим він укриється на ніч? Коли ж він звернеться до Мене, Я неодмінно почую його, бо Я — Господь милосердний.
28Не шли прокльони на Бога або правителя свого народу.
29Не зволікай, принось Мені першу частку свого багатого врожаю та сік плодів. Ти також мусиш віддавати Господу первістка з синів своїх.
30І так само волів та овець: сім днів воно буде зі своєю матір’ю, а на восьмий ти віддаси його Мені.
31Будьте святими людьми Моїми. Не їжте м’яса тварин, розірваних у полі звіром, а киньте його собакам.