Exodus 17
1 І вирушила вся громада Ізраїлевих дітей з пустелі Сін, переходячи з місця на місце, як і звелів Господь. І стали вони табором в Рефідимі, але там не було води людям для пиття.
2 Вони почали нарікати на Мойсея, кажучи: «Дай нам пити!» І відповів їм Мойсей: «Чого ви сваритеся зі мною? Навіщо випробовуєте Господа?»
3 Люди були спраглі й дорікали Мойсею: «Навіщо ти вивів нас із Єгипту, щоб поморити нас, наших дітей і нашу худобу спрагою?»
4 І гукнув Мойсей, звертаючись до Господа: «Що мені робити з цим народом? Ще трохи, й вони закидають мене камінням».
5 Господь сказав Мойсею: «Пройди перед народом. Візьми з собою декого із старійшин Ізраїлю, а в руках тримай той самий ціпок, яким ударив по Нілу.
6 Я стану перед тобою на скелі Хореву. Ти вдариш по скелі, і вода потече з неї, і люди зможуть напитися». Тож Мойсей так і зробив на очах старійшин Ізраїля.
7 І назвав він те місце Масса і Меріва, через те що діти Ізраїля сперечалися й випробовували Господа, кажучи: «Чи є Господь серед нас, чи ні?»
8 Аж ось прийшли амаликійці й почали битися з Ізраїлем в Рефідимі.
9 Мойсей сказав Ісусові: «Підбери людей і виходь битися з амаликійцями. Я ж стану завтра на вершині пагорба, й ціпок Божий буде в моїй руці».
10 Ісус зробив так, як наказав йому Мойсей. Він бився з амаликійцями, а Мойсей, Аарон та Гур зійшли на пагорб.
11 Щоразу, як Мойсей піднімав руку, Ізраїль переважав, та коли він опускав руку, переважали амаликійці.
12 Коли ж руки Мойсея втомилися, то взяли камінь і підклали під нього. Він сів на камінь, а Аарон з Гуром підтримували його руки з обох боків і лишалися його руки повними снаги аж до заходу сонця.
13 І знесилив Ісус амаликійців з усім їхнім військом лезом меча свого.
14 І сказав Господь Мойсею: «Напиши про це в книгу як нагадування і перекажи Ісусу, що Я і пам’ять про Амалика зітру з лиця землі».
15 Тоді Мойсей спорудив вівтар і назвав його «Господь — мій прапор».
16 Він сказав: «Здійняв я руки до престолу Господнього, та, як завжди, Господь переміг амаликійців».