1Господь мовив до Мойсея: «Ще одну кару наведу Я на фараона та на Єгипет. Тоді він відпустить вас. І відпускаючи, гнатиме вас усіх звідси.
2Скажи людям, нехай кожен чоловік попросить у свого сусіда, а кожна жінка у своєї сусідки срібні та золоті речі».
3Господь створив милість народу ізраїльському, зробивши Мойсея людиною дуже поважною в очах фараонових слуг, всього люду, та всій Єгипетській землі.
4Мойсей сказав фараонові: «Так мовить Господь: „Близько опівночі Я пройду по всьому Єгипту,
5і кожен первісток Єгипетської землі помре: від первонародженого нащадка фараона, що сидить на престолі, до первістка невільниці, що крутить жорна, і кожного первістка худоби.
6І буде великий плач по всій Єгипетській землі та такий, якого ще ніколи не було і вже ніколи не буде.
7А серед ізраїлевого народу навіть собака не загарчить ні на кого з людей, ані на яку тварину, щоб ви знали, як Господь відрізняє єгиптян від ізраїльтян.
8І ці всі твої слуги прийдуть до Мене і вклоняться зі словами: „Йди й забери з Собою весь народ, що йде за Тобою. І тоді, розгніваний, Я піду”».
9Господь сказав Мойсею: «Фараон не слухатиме тебе, тільки щоб примножилися Мої дива в Єгипетській землі».
10Тільки з цієї причини Мойсей та Аарон чинили всі ці дива перед фараоном, та Господь робив серце царя єгипетського черствим, щоб він не відпускав ізраїльський народу зі своєї землі.