Exodus 1
1 Ось імена Ізраїлевих синів, що подалися до Єгипту з Яковом, кожен зі своєю родиною:
2 Рувим, Симеон, Левій та Юда,
3 Іссаха́р, Завулон та Веніамин,
4 Дан, Нафталі, Ґад і Ашер.
5 Усіх нащадків Якова було сімдесят чоловік; а Йосип (один з дванадцяти синів) уже був в Єгипті.
6 З часом Йосип, усі його брати, і все те покоління померли.
7 Та Ізраїлеві сини були плодючі, й кількість їх надзвичайно зросла. Вони стали чисельні й могутні, тож заповнили всю ту землю.
8 Та от у Єгипті почав царювати новий фараон, який не знав Йосипа.
9 І мовив він до свого народу: «Народ синів Ізраїлевих чисельніший і могутніший від нас.
10 Тож треба повестися з ними мудро, щоб вони не могли множитися, і якщо трапиться війна, вони пристануть до наших ворогів, боротимуться проти нас і підуть з нашої землі».
11 Отже, Єгиптяни поставили над Ізраїльтянами наглядачів, щоб ті гнобили їх тяжкою працею, примусивши побудували фараонові міста-комори Питом і Рамзес.
12 І що більше Єгиптяни пригноблювали Ізраїльтян, то більше ті множились і зростали. І почали вони тоді боятися народу Бога живого.
13 І завалили ізраїльтян іще тяжчою працею.
14 І зробили єгиптяни їхнє життя гірким від тяжкої праці: вапно та цегла, праця в полі — всі роботи, що вони виконували для гнобителів, були тяжкі.
15 І сказав єгипетський цар двом єврейським повитухам, яких звали Шифра та Пуа:
16 «Коли допомагатимете єврейським жінкам під час пологів, глядіть, якщо буде хлопчик, то вбийте його, а якщо дівчинка, то нехай живе».
17 Однак повитухи були богобоязні, то не зробили так, як єгипетський цар їм наказав, та лишали хлопчиків живими.
18 І покликав єгипетський цар повитух і запитав: «Чому ви так зробили й лишили хлопчиків живими?»
19 Та повитухи відповіли фараонові: «Через те, що єврейські жінки міцніші, ніж єгиптянки, тому вони завжди народжують раніше, ніж повитуха приходить до них».
22 Наказав тоді фараон усьому своєму народові таке: «Кожного народженого хлопчика кидайте до Нілу, а кожну дівчинку лишайте живою».