1Найкращі пахощі споганить можуть дохлі мухи, дрібна дурничка переважить честь і мудрість.
2Де мудрий поверне праворуч, там дурень поверне ліворуч.
3Коли шляхом своїм іде невіглас, цього не усвідомлює ніскільки, і кожен розуміє, що дурень він.
4Якщо на вас розгнівається можновладець, не здавайтесь через невдачі. Будь старанним й терпеливим, тоді можна виправити самі великі помилки.
5Таке ще зло я спостеріг під сонцем, таку помилку робить можновладець:
6дурний найвищі обіймає посади, великі та багаті — другорядні.
7Рабів на конях верхи бачив я і повелителів, що пішки плентались, немов раби.
8Хто риє яму, може в неї впасти, того, хто мур руйнує, може вжалити гадюка.
9Каменярі поранитись камінням можуть, дереворуби постраждати від нього можуть.
10Коли тупа сокира, більше праці; сокира гостра — менше працювати. Отак і мудрість — помічник талану.
11Якщо гадюка укусила вже до замовляння, то замовляти марно вже її.
12З уст мудреця слова несуть йому лиш благо, а дурня рот його ж і знищить.
13З дурниці починає він розмову, останнє слово — то зовсім нісенітниця.
14Адже невпинно дурень пащекує, чим це закінчиться; ніхто не передбачить, ніхто не скаже, що по тому буде.
15Усе, що дурень робить, лиш виснажує його, адже він задурний знайти додому шлях.
16Біда тобі, о земле, цар твій юний, і можновладці зранку шлунок набивають.
17Благословенна, земле, ти, бо твій цар шляхетний, а управителі їдять в належний час, щоб сил набратися, а не сп’яніти.
18То через лінощі провалюється дах, через недбалість хата протікає.
19Для задоволення готують собі їсти, для радощів в житті вино вживають, а гроші відповідь дадуть на все.
20І подумки не проклинай царя, і в ліжку не кляни багатія, бо навіть пташка в небі перехопить твоє слово, на крилах донесе, що ти сказав.