1Якщо в полі знайдуть убитого, на землі, що її Господь Бог твій дає тобі у власність, і невідомо хто цю людину вбив,
2то твої старійшини й судді хай виміряють відстань від вбитого до навколишніх міст.
3Старійшини з найближчого до вбитого міста мають тоді взяти молоду ялівку, що її не брали до роботи, що ніколи під ярмом не ходила,
4і привести її до долини, яку ніколи не орали й не засівали і де є потік. У тій долині вони мусять переламати карк телиці.
5Тоді священики, що походять від Левія, мають виступити вперед, бо Господь Бог твій обрав їх служити Йому й благословляти ім’ям Його. І кожна суперечка й кожна шкода має вирішуватися словом їхнім.
6Усі старійшини найближчого до вбитого міста мають умити руки над тілом телиці, якій зламано карк у долині.
7Вони мусять сказати: «Руки наші не проливали цієї крові, а очі наші не бачили того, що сталося.
8Прийми спокуту цю від народу твого ізраїльського, який Ти, о Господи, привів назад. Не звинувачуй народ Свій ізраїльський у вбивстві невинного». Так вони уникнуть звинувачення у смерті тієї людини.
9Оскільки ти зробив те, що праведне в очах Господа. Ти знімеш з себе провину за вбивство невинного.
10Коли йдеш на війну проти ворогів твоїх, і Господь віддає їх тобі в руки і береш полонених,
11і бачиш серед полонених гарну жінку, яка сподобалася тобі, і хочеш її взяти собі за дружину,
12тож приводиш її до дому свого, тоді вона мусить обстригти голову свою, й обрізати нігті,
13зняти невільницький одяг і лишитися в домі твоїм, і плакати за батьком і матір’ю своєю цілий місяць. Після того ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде жінкою твоєю.
14Але якщо ти нею не будеш задоволений, тоді відпустити її, хай іде куди хоче, не продавай. Не поводься з нею брутально, бо ти знечестив її.
15Коли чоловік має двох жінок, одну любу, а другу нелюбу, і обидві приведуть йому синів, а первісток народиться від нелюбої,
16то того дня, коли він заповідатиме майно своє синам своїм, не можна йому вважати сина любої за первістка й дати йому перевагу над сином нелюбої, первістком.
17Він мусить визнати первістком сина нелюбої жінки й дати йому подвійну частку всього, що має, бо він перший довів, що батько його спроможній мати дітей, і право первородства належить йому.
18Якщо хтось має непокірливого і впертого сина, що не слухається батька свого й матір свою, повчає його, а він не слухає,
19тоді його батько й матір мають взяти його й привести до старійшин міста, до брами міста свого.
20Вони мають сказати старійшинам міста: «Оцей наш син упертий і непокірливий, не слухається нас, він ненажера й п’яниця».
21Тоді всі люди міста повинні закидати його на смерть камінням. У такий спосіб ви маєте усунути лиху людину з-поміж себе, тож увесь Ізраїль почує і злякається.
22Коли людина винна в злочині, що карається смертю, і її вбивають, повісь її на дереві.
23Не лишай мертве тіло на цілу ніч на дереві. Мусиш поховати його того ж самого дня, бо повішений — проклятий Богом. Ти не повинен поганити землю, яку Господь Бог твій дає тобі у власність.