1Браття і сестри, моліться за нас і за те, щоб Послання Господнє швидко поширювалось і здобувало славу, як то сталось у вас.
2Моліться, щоб ми врятувалися від розбещених і злих людей, бо не всі мають віру в Господа.
3Але Господь — вірний. Він зміцнить вас і захистить від лукавого.
4Ми не маємо сумніву в вас перед Господом і впевнені, що ви виконуєте і виконуватимете все, чому ми вас наставляли.
5Нехай же Господь направляє серця ваші на шлях любові Божої та довготерпіння Христового.
6Зараз ми наказуємо вам, брати і сестри, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви уникали тих братів, які живуть бездумно і в лінощах, й не слідують вченню, одержаному від нас.
7Я кажу це, бо ви самі знаєте, що вам потрібно наслідувати нас, бо ми не в лінощах жили з вами.
8Нічийого хліба ми не їли даремно. І вдень і вночі ми посилено працювали, щоб не обтяжувати нікого з вас.
9І це не тому, що ми не могли просити вашої допомоги. Ми працювали, щоб забезпечити себе, для того, щоб стати прикладом, гідним наслідування.
10Отож, коли були з вами, ми наставляли вас таким правилом: «Хто не працює, той не їсть».
11Ми нагадуємо про це тому, що чуємо, ніби дехто з вас живе в лінощах, не працює, зовсім нічого не робить, а лише втручається в справи інших.
12Ми наставляємо і закликаємо таких людей в ім’я Господа Ісуса Христа, щоб вони мирно працювали й їли свій хліб.
13Браття і сестри наші, ніколи не втомлюйтеся творити добро.
14Якщо хтось не виконує вказівок цього листа, запам’ятайте хто вони такі, і не знайтеся з ними, щоб присоромити їх.
15Але не ставтеся до них як до ворогів. Краще переконуйте, як братів своїх.
16Нехай же сам Господь, Джерело миру, дарує вам мир завжди, й усіляким способом. Нехай Він буде з усіма вами.
17Я, Павло, пишу ці вітання й закінчую листа власноручно. І роблю я так у всіх своїх листах. Це є доказом того, що вони — від мене.
18Я так пишу. Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з усіма вами.