1У ті часи филистимляни згуртували сили, щоб воювати проти Ізраїлю. Ахіш звернувся до Давида: «Знай, що ти зі своїми людьми підете у бій зі мною».
2Давид відповів: «Тоді сам пересвідчишся, на що здатен твій раб». Ахіш відповів: «Чудово. Я зроблю тебе своїм постійним охоронцем».
3(Коли помер Самуїл, і весь Ізраїль його оплакував, поховавши його в рідному місті Рамі. Саул вигнав з краю віщунів та провидців).
4Филистимляни зібралися й вирушили до Шунема, де й отаборилися, а Саул зібрав усіх ізраїльтян і розкинув табір у Ґілбоа.
5Коли Саул побачив филистимський табір, він так перелякався, що жах скував його серце.
6Він звернувся до Господа, але Господь не відповів йому ні в снах, ні через урим, ні через пророків.
7Тоді Саул сказав своїм слугам: «Знайдіть мені жінку-ясновидицю, щоб я міг у неї поспитатися». «Така жінка живе в Ендорі», — відповіли вони.
8Тож Саул замаскувався, надягнувши на себе інший одяг, і вночі з двома чоловіками пішов до тієї жінки. Він спитав: «Поворожи мені, спитай духа й виклич мені того, кого назву».
9Але жінка йому відповіла: «Адже ти знаєш, що зробив Саул. Він вигнав усіх чарівниць та ворожбитів з краю. Навіщо ти розставив пастки для мого життя й хочеш заподіяти мені смерть?»
10Саул заприсягнувся їй Господом: «Присягаюся Господнім життям, тебе за це не покарають».
11Тоді жінка спитала: «Кого я маю викликати для тебе?» «Виклич Самуїла», — мовив він.
12Коли жінка побачила Самуїла, вона пронизливо закричала: «Навіщо ти мене обманув? Ти — Саул!»
13Цар їй відповів: «Не бійся. Що ти бачиш?» Жінка відповіла: «Я бачу дух, який виходить із землі ».
14«Як він виглядає?» — запитав він. «Це старий, який піднімається й виходить у плащі», — відказала вона. Тоді Саул зрозумів, що то був Самуїл. Він схилився перед ним, припавши лицем до землі.
15Самуїл звернувся до Саула: «Чому ти мене потурбував, викликавши сюди?» «Біда велика трапилася зі мною, — відповів Саул. — Филистимляни воюють проти мене, і Бог також відвернувся від мене. Він мені вже не відповідає ні через пророків, ні в снах. Тому я тебе й викликав, щоб ти мені порадив, що робити».
16Самуїл сказав: «Чому ти просиш у мене поради саме тоді, коли від тебе відвернувся Господь, коли Він став твоїм ворогом?
17Господь вчинив те, що Він прорік тобі через мене. Господь вирвав царство з твоїх рук і віддав його одному з твоїх ближніх — Давидові.
18А через те, що ти не послухався Господа, не втілив Його страшного гніву на амаликійців, Господь саме це й вчинив тобі сьогодні.
19Господь передасть як Ізраїль, так і тебе филистимлянам, а завтра і ти, й твої сини будуть тут зі мною. Господь передасть филистимлянам також ізраїльське військо».
20Саул зразу ж упав, простягнувшись на землі, він був дуже переляканий, почувши Самуїлові слова. Сили його залишили, адже він крихти в роті не тримав цілу добу.
21Коли жінка підійшла до Саула й побачила, що він страшенно наляканий, вона сказала: «Послухай, твоя рабиня підкорилася тобі. Я ризикнула своїм життям і зробила те, що ти попросив.
22Тепер ти послухай свою слугу: дозволь мені дати тобі щось поїсти, щоб ти набрався сил і зміг піти своїм шляхом».
23Він відмовився: «Я не їстиму». Але слуги Саула почали його теж просити, і він таки послухався їх усіх. Підвівся з землі й присів на ліжко.
24У жінки вдома було відгодоване теля, яке вона відразу ж зарізала. Вона взяла трохи борошна, замісила і спекла прісний хліб.
25Потім поставила його перед Саулом та його слугами. Ті з’їли що було принесене, тієї ж ночі підвелися й пішли.