1Тож прийшов я до вас, брати і сестри мої, проповідувати таємну Божу істину, не покладаючись на свою красномовність і мудрість.
2Находячись серед вас, я вирішив забути усе, крім Ісуса Христа і Його смерті на хресті.
3Отже, я прийшов до вас, слабкий, пройнятий страхом і великим трепетом.
6Ми справді навчаємо мудрості зрілих людей, але не мудрості нинішніх часів і не мудрості правителів світу цього, владі яких настане кінець.
7Ми навчаємо таємної Божої мудрості, що була прихована від людей. Бог призначив її нам на славу іще до початку світу.
8Це мудрість, про яку жоден із правителів цього світу не знав. Бо якби вони знали, то не розіп’яли б славного Господа.
9Так сказано у Святому Писанні: «Очі не бачили, вуха не чули, і на думку людям не спадало те, що Бог залишив для тих, хто любить Його».
10Та Бог відкрив нам це через Духа, Який знає все, навіть найприхованіші таємниці Божі.
11Бо хто з людей знає думки іншого? Тільки той дух, який в ньому живе. Так само ніхто не знає думок Божих, крім Духа Божого.
12А ми приймаємо не дух, який належить світу цьому, а Дух, Який йде від Бога, щоб знати те, що щедро було нам дароване Богом.
13І говоримо ми про ці речі не словами, яких мудрість людська навчила нас, а словами, яких навчив нас Дух. Ми пояснюємо духовні речі, використовуючи слова від Духа.
14Земна людина не сприймає істин, які відкриває Дух Божий. Вона вважає їх безглуздям, та не може зрозуміти це, бо їх можна оцінити тільки за допомогою Святого Духа.
15А духовна людина може судити все, та її саму ніхто не може судити.
16Сказано у Святому Писанні: «Хто знає думки Господні? Хто може повчати Його?» Але ми маємо розум і думки Христові.