1Брати і сестри мої, хочу, щоб ви знали, що всі наші прабатьки справді були під хмарою, і всі вони безпечно перейшли через море.
2Всі вони в хмарі і в морі були «хрещені» в Мойсея.
5Та більшість із них не вподобав Господь, і вони загинули в пустелі.
6І це приклад для нас, щоб ми не прагнули злого, як вони.
7Не будьте ідолопоклонниками, як був дехто з них. Бо сказано у Святому Писанні: «Люди посідали, щоб поїсти і попити, а тоді повставали, щоб розважатися».
8Не будемо віддаватися розпусті, як дехто з них. Бо одного дня від цього двадцять три тисячі полягло!
9Тож не будемо спокушати Христа, як дехто з них робив. Вони були покусані зміями і вмерли.
10Не нарікайте, як дехто з них нарікав і був знищений ангелом смерті.
11Все це сталося з ними як приклад нам. І було про це написано, щоб застерегти нас, хто живе після скінчення їхнього віку.
12Ось чому той, хто вважає, що міцно стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти.
13Вас спіткали ті ж самі спокуси, котрі зазнають усі люди. Та Бог вірний, Він не допустить, щоб ви спокушалися більше, ніж можете витримати. Разом із спокусою Він дасть і полегшення, щоб ви змогли подолати її.
14Тож, любі друзі мої, уникайте служіння бовванам.
15Звертаюся до вас як до людей розумних. Судіть самі, про що кажу я.
16Чаша благословення, за яку ми дякуємо, чи не є те ознакою того, що ми об’єднані пожертвою крові Христової? Хліб, що ми ламаємо, чи не є ознакою того, що ми об’єднані пожертвою тіла Христова?
17Існує один Хліб, і всі ми від одного Тіла, бо ми поєднані тим Хлібом.
18Погляньте-но на народ ізраїльський, коли вони їдять пожертви, чи не об’єднані вони тими підношеннями, що на вівтарі?
19Що ж я маю на увазі? Що їжа, яка приноситься в жертву бовванам нічого не варта, бо сам бовван — ніщо.
20Ні, швидше це означає, що люди, приносячи жертви бовванам, роблять це для нечистих духів, а не для Бога. А я не хочу, щоб ви були спільниками нечистих духів.
21Ви не можете одночасно пити з чаші Господньої і нечистих духів; не можете розділяти одночасно їжу Господню і диявольську.
22Чи прагнемо ми прогнівити Господа? Хіба ж ми сильніші за Нього?
23«Усе нам дозволено», — стверджуєте ви. Та не все на користь. «Усе нам дозволено». Та не все допомагає людям стати сильнішими.
24Нехай ніхто не шукає вигоди для себе, а лише дбає про ближнього свого.
25Їжте будь-яке м’ясо, що продається на ринку, не питаючи ні про що і без докорів сумління,
26бо «земля і все, що є на ній, належить Господу».
27Якщо хтось із невіруючих запросить вас на обід і ви вирішите піти, то їжте все, що перед вами на столі. Не питайте ні про що і не турбуйтеся про своє сумління.
28Але якщо хтось скаже вам: «Це м’ясо, що принесли в пожертву бовванам», — то не їжте його. Не їжте заради того, хто вам про це сказав і заради його сумління.
29Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням.
30Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому?
31Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на славу Богу.
32Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій.
33Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.